Криміналістична лінгвістика

Криміналістична лінгвістика — це розділ прикладної лінгвістики, який розробляє і досліджує методи атрибуції текстів сучасних документів з метою використання отриманих результатів у слідчих діях чи судочинстві.

Основні напрямки

Дослідження в криміналістичній лінгвістиці проводять для того, щоб з'ясувати час та місце створення документа, писаря й автора тексту, наявність силових дій щодо писаря в процесі створення документа, а загалом визначити — підроблений документ чи автентичний. У криміналістичній лінгвістиці широко використовують статистичні методи аналізу тексту.

Криміналістична лінгвістика має дві складові: графологію (лінгво-психологічну науку, яка за почерком встановлює характер і психічний стан людини) і графометрію (лінгво-криміналістична наука, яка за почерком встановлює автора рукописного тексту). Судово-почеркознавча, або лінгвістична експертиза, також допомагає виявити, чи вживає особа застарілі мовні одиниці, ті чи інші ідіоми, професіоналізми, колоквіалізми, і зробити загальні висновки щодо рівня володіння мовою, зокрема вміння застосовувати правила граматики та правильні лексичні відповідники на практиці.

Якщо говорити про почеркознавство, яке складається з фізіографології та психографології, то у криміналістичній лінгвістиці воно допомагає вирішити широке коло завдань.

У США створено КЛС, яка за почерком з певною ймовірністю встановлює, чи правду написала людина. Це різновид так званих детекторів брехні — пристроїв, що їх використовують під час допитів підозрюваних. Висновків доходять на підставі аналізу стилю тексту та його лексичного складу.

Не менше значення має й атрибуція усних текстів. Це особливо важливо для служб, органів слідства, коли, наприклад, маючи запис телефонної розмови, доводиться встановлювати, хто був учасником розмови. Іноді те, що автором усного тексту є конкретна людина, потрібно доводити під час судового розгляду.

Практичне використання

Результати лінгво-криміналістичних експертиз використовують у судовій практиці.

Варто відмітити, що нинішні зразки почерку, а тим паче друковані тексти, ускладнені абревіатурами, акронімами, усіченнями, смайлами та емотиконами, а це, у свою чергу, значно ускладнює роботу лінгвіста-криміналіста та вимагає високого рівня професіоналізму. Завданням криміналістичної лінгвістики є створення КЛС атрибуції усних та писемних текстів.

В Україні

У 2015 році викладачами КНУ імені Тараса Шевченка був виданий інноваційний словник "Юрислінгвістика. Словник термінів і понять", що включає і наукові питання криміналістичної лінвгістики [1].

Примітки

Джерела

  • Партико З. В. Прикладна і комп'ютерна лінгвістика: Вступ до спеціальності: Навчальний посібник. — Львів; Афіша, 2008. — 224 с
  • Шепітько В. Ю. Криміналістика / В. Ю. Шепітько. — К. : Вид. дім, 2004. — С. 143–155.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.