Круподерня

Круподе́рня, розм. крупору́шка[1] — пристрій у млині, на якому деруть зерно на крупи[2]. Також круподернею називається невелике підприємство, на якому виготовляють крупи[2].

Ручна круподерня, що являє собою дерев'яні ручні жорна
Круподерня з тупчаком. Музей народної архітектури в Пирогові.

Різновид круподерні — просору́шка (шереті́вка, діал. дра́чка), пристрій для обдирання (шеретування) проса з метою приготування пшона[3][4][5]. У XIX — початку XX століття використовувалися як бильні просорушки, так і жорнові. Робочою частиною бильних були дерев'яні била, вони давали готове пшоно при 2-разовому пропусканні проса. Результат залежав від твердості дерева, при надто твердих билах більше виходило січки, а вихід пшона був меншим. Для отримання пшона високої якості використовувалися жорнові просорушки. У них верхнє жорно металеве чи кам'яне, а нижнє покрите якимись м'якими матеріалами (корком чи шкірою)[6].

Примітки
  1. Крупорушка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Круподерня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Просорушка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Шеретівка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Драчка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Просорушка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.