Крістіна Паскаль

Крістіна Паскаль
фр. Christine Pascal
Дата народження	29 листопада 1953
Місце народження	Ліон, Франція
Дата смерті	30 серпня 1996 (42 роки)
Місце смерті	Гарш , О-де-Сен, Франція
Поховання	Пер-Лашез :
Громадянство	Франція→ Швейцарія
Професія	акторка, режисерка, сценаристка
Alma mater	Conservatoire à rayonnement régional de Lyond
Роки активності	1973 — 1996
IMDb	ID 0664243
	приз Луї Деллюка (1992)

Крісті́на Паска́ль (фр. Christine Pascal; 29 листопада 1953, Ліон, Франція — 30 серпня 1996, Гарш, О-де-Сен, Франція) — французька і швейцарська акторка, кінорежисерка і сценаристка.

Біографія

Крістіна Паскаль народилася 29 листопада 1953 року в Ліоні, адміністративному центрі департаменту Рона. Навчалася в Регіональній консерваторії в Ліоні. У 1974 році дебютувала як акторка у режисера Бертрана Таверньє в детективі «Годинникар із Сен-Поля», екранізації відомого роману Жоржа Сіменона.

У 1975-му Крістіна зіграла роль Емілі в історичній драмі Таверньє «Нехай розпочнеться свято» разом з Філіппом Нуаре і була номінована на французьку національну кінопремію «Сезар» як найкраща акторка другого плану.

Паскаль знімалася також у фільмах таких відомих режисерів, як Клод Міллер («Найкращий спосіб маршування», 1976), Анджей Вайда («Панночки з Вілько», 1979), Ів Буассе («Травесті», 1988, та «Посмішка», 1994), Жак Одіар («Дивися, як падають люди», 1994) та ін.

У 1979 році Крістіна Паскаль дебютувала як режисерка, знявши фільм «Фелісіті». Вона ж написала сценарій і зіграла у стрічці головну роль. Наступними режисерськими роботами Паскаль стали фільми «Хвойда» (1984) з Ізабель Юппер, «Занзібар» (1989) і романтична комедія «Техніка подружньої зради» (1995), остання робота Паскаль в кіно. Попри те, що як режисерка Паскаль зняла лише 6 фільмів, один з них, драма 1992 року «І маленький принц сказав» (з Рішаром Беррі і Анемон у головних ролях), що номінувався у 1993-му на «Сезара» і отримав Приз Луї Деллюка, вважається справжнім шедевром.

Особисте життя

У 1978 році Крістін Паскаль познайомилася зі швейцарським продюсером і сценаристом Робером Бонером і в 1982-му вийшла за нього заміж, отримавши швейцарське громадянство.

Крістін Паскаль загинула 30 серпня 1996 року, у віці 42 років[1]. Вона проходила лікування в психіатричній клініці в передмісті Парижа Гарші, коли вирішила накласти на себе руки і викинулася з вікна[2]. Похована Паскаль на кладовищі Пер-Лашез.

Фільмографія (вибіркова)

Акторка


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1974	ф	Годинникар із Сен-Поля	L'horloger de Saint-Paul	Ліліан Торріні, подруга Бернара
1974	ф	Двері Лувра	Les guichets du Louvre	Жанна
1975	ф	Нехай розпочнеться свято	Que la fête commence...	Емілі
1975—1990	с	Сінема 16	Cinéma 16	Ізібель
1976	ф	Найкращий спосіб маршування	La meilleure façon de marcher	Шанталь
1977	ф	Розпещені діти	Des enfants gâtés	Анна Торріні
1977	ф	Обвинувач	L'imprécateur	Бетті Сен-Ремі
1977	ф	Індійці ще далеко	Les indiens sont encore loin	Ліза
1978	ф	Шкарпетка з подарунками	Chaussette surprise	Жульєтта
1979	ф	Стирається усе	On efface tout	Анна Глізер
1979	ф	Фелісіті	Félicité	Фелісіті
1979	ф	Панночки з Вілько	Panny z Wilka	Туніа
1979	ф	Пако — страховик	Paco el seguro	Марія
1980	ф	Остання дорога	Le chemin perdu	Ліза
1981	с	У хорошій олії	Au bon beurre	Жозетта
1981	тф	Будинок в парку	Das Haus im Park	Симона
1983	ф	Кохання з першого погляду	Coup de foudre	Сара
1983	ф	Відмовка	Faux fuyants	кінорежисерка
1983	тф	Вона хоче знімати кіно	Elle voulait faire du cinéma	Аліса Гай-Блаші
1985	ф	Пекельний потяг	Train d'enfer	Ізабель
1985	ф	Підпис Шарлотти	Signé Charlotte	Крістіна
1985	ф	Ельза, Ельза	Elsa, Elsa	"справжня" Ельза
1986	ф	Близько півночі	Round Midnight	Сільвія
1987	ф	Гран Шман	Le grand chemin	Клер, мати Луї
1987	ф	Присягаюся... пане суддя!	Promis... juré!	Мадлен
1988	ф	Травесті	La travestie	Крістіна
1988	ф	Колір вітру	La couleur du vent	Елен Плазі
1989—2006	с	Комісар Наварро	Navarro	Сільвія Ріветт
1990	ф	Шостий палець	Le sixième doigt	Вівіан
1990	кф	Острів	A Ilha	Лінда Волш
1991	ф	Суцільний обман	Rien que des mensonges	Ліз
1992	тф	Дружина коханця	La femme de l'amant	Летиція
1994	ф	Патріоти	Les patriotes	Лоренс
1994	ф	Посмішка	Le sourire	Шанталь
1994	ф	Дивися, як падають люди	Regarde les hommes tomber	Сандрін

Режисер і сценарист

Рік	Назва українською	Оригінальна назва
1979	Фелісіті	Félicité
1984	Хвойда	La garce
1989	Занзібар	Zanzibar
1992	І маленький принц сказав	Le petit prince a dit
1992	Ось, що не працює	Aquí, el que no corre… vuela
1977	Розпещені діти	Des enfants gâtés
1995	Техніка подружньої зради	Adultère, mode d'emploi

Визнання

Нагороди та номінації Крістіни Паскаль[3][4]
Рік	Категорія/Нагорода	Фільм	Результат
Премія Сезар
1976	Найкраща акторка другого плану	Нехай розпочнеться свято	Номінація
1993	Найкращий фільм	І маленький принц сказав	Номінація
Приз Луї Деллюка
1992	Найкращий фільм	І маленький принц сказав	Нагорода
Монреальський кінофестиваль
1992	Найкращий сценарій	І маленький принц сказав (з Робером Бонером)	Нагорода

Примітки

Jean Butin. Ces lyonnaises qui ont marqué leur temps // Éditions lyonnaises d'art et d'histoire. — Lyon, 2009. — Листопад. — P. 259-264. — ISBN 284147092X.
Christine Pascal nous abandonne. Libération. 3 septembre 1996.
Нагороди та номінації Крістіни Паскаль на сайті IMDb(англ.)
Christine Pascal: Ses récompenses et nominations на AlloCiné (фр.)

Посилання

Крістіна Паскаль на сайті IMDb (англ.)
Крістіна Паскаль на сайті AlloCiné (фр.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Jean Butin. Ces lyonnaises qui ont marqué leur temps // Éditions lyonnaises d'art et d'histoire. — Lyon, 2009. — Листопад. — P. 259-264. — ISBN 284147092X.

[2] Christine Pascal nous abandonne. Libération. 3 septembre 1996.

[3] Нагороди та номінації Крістіни Паскаль на сайті IMDb(англ.)

[4] Christine Pascal: Ses récompenses et nominations на AlloCiné (фр.)