Нехай розпочнеться свято
«Нехай розпочнеться свято» (фр. Que la fête commence...) — французька історична драма 1975 року, поставлена режисером Бертраном Таверньє. На першій церемонії французької національної кінопремії «Сезар» у 1976 році фільм здобув 4 нагороди із 7 категорій, в яких був номінований 
.
Нехай розпочнеться свято | |
|---|---|
| фр. Que la fête commence... | |
 | |
| Жанр | історична драма |
| Режисер | Бертран Таверньє |
| Сценаристи | Жан Оранш, Бертран Таверньє |
| У головних ролях |
Філіпп Нуаре Жан Рошфор Жан-П'єр Мар'єль |
| Оператор | П'єр-Вільям Гленн |
| Композитор | Філіпп II Орлеанський |
| Музика |
Філіпа Орлеанського в транскрипції Антуана Дюамеля пісні Жиля Серва |
| Художник | П'єр Гюффруа |
| Костюмер | Жаклін Моро |
| Кінокомпанія |
• Fildebroc • Les Productions de la Guéville • Universal Pictures France |
| Дистриб'ютор | Cinema International Corporationd і Netflix |
| Тривалість | 114 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1975 |
| Дата виходу |
Франція: 23 березня 1975 |
| IMDb | ID 0072053 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
Сюжет
Франція часів Регентства. У Бретані маркіз де Понкаллек (Жан-П'єр Мар'єль) мріє про повстання, яке б змусило регента молодого короля Людовика XV Філіппа Орлеанського (Філіпп Нуаре) заснувати Республіку Бретані. Заради цього він готовий наполегливо домагатися допомоги від ворога Франції — Іспанії. На таємних зборах Понкаллек, що зовсім не має грошей, просить у своїх нечисленних прибічників профінансувати його поїздку до Парижа, де він пред'явить регентові ультиматум. В цей час регент оплакує втрату своєї доньки, герцогині де Беррі, що померла у віці 24 років. Він наказує своєму міністрові абатові Дюбуа (Жан Рошфор), з яким його пов'язує давня дружба, заарештувати Понкаллека, але без кровопролиття. По всій Франції солдати хапають і викрадають бродяг — або тих, кого оголосять такими, — і насильно відправляють їх в луїзіанські колонії. Понкаллек, що йде в Париж, також потрапляє до їхніх рук, але купує свободу за кільце. Трохи пізніше Дюбуа заарештовує його і відправляє в Луїзіану. Перед відправленням Понкаллека, як і інших «колоністів», насильно одружують.
Єдина турбота абата Дюбуа — стати архієпископом. Для цього йому потрібна підтримка англійців, союзників Франції. Але англійці через свого посла вимагають суворих репресій у Бретані і страти Понкаллека. Оскільки маркіз знаходиться вже на півдорозі до Луїзіани, цей варіант абсолютно не влаштовує абата. Проте, на радість Дюбуа, маркізові вдається втекти. На одній з обожнюваних ним оргій Філіпу стає погано; він вимагає доставити до нього Амелі — свою протеже, молоду повію, до якої він дуже небайдужий.
Понкаллек ховається в монастирі, де перебуває хрещениця регента Северіна, але знову потрапляє під арешт. Духовенство, збунтувавшись проти Філіпа, який хоче виставити їх землі на продаж і роздати селянам, провокує банкрутство міністра фінансів Джона Лоу, підтримуваного регентом. За наказом Дюбуа, якого от-от призначать архієпископом, Понкаллека судять на сфабрикованому процесі і засуджують до страти. Філіпп хоче помилувати його і трьох драгунів, засуджених разом з ним, але вимушений поступитися Дюбуа, який погрожує своєю відставкою.
Дюбуа непомірно перебільшує небезпеку бретонського повстання, щоб приборкати Бретань, стратити Понкаллека і завоювати вдячність англійців; зробивши це, він наклика́є на себе ненависть і презирство регента. Після чергової нічної оргії в масках Філіпп вимагає відвезти його до хірурга Ширака, щоб той відрізав йому руку, оскільки вона, за його словами, смердить. Дорогою його карета, що мчить без всілякої обережності, потрапляє в аварію і насмерть давить дитину. Коли Філіпп йде геть, сестра загиблої дитини підмовляє селян спалити карету регента…
У ролях
| Філіпп Нуаре | ···· | Філіпп Орлеанський, регент Людовика XV |
| Жан Рошфор | ···· | аббат Гійом Дюбуа |
| Жан-П'єр Мар'єль | ···· | маркіз де Понкаллек |
| Крістіна Паскаль | ···· | Амелі |
| Жерар Дезарт | ···· | герцог Бурбонський |
| Альфред Адам | ···· | Вільруа |
| Марина Владі | ···· | Марі-Мадлен де Ла В'євіль, графиня де Парабер |
| Тьєррі Лермітт | ···· | граф де Орн |
| Бернар Лажарріж | ···· | Аморі де Ламбіллі |
| Ніколь Гарсія | ···· | Ла Фійон |
| Жан-Роже Коссімон | ···· | кардинал |
| Жан-Поль Фарре | ···· | панотець Бурдо |
| Реймон Жирар | ···· | Ширак |
| Жорж Рік'є | ···· | Брюне д'Іврі |
| Елен Венсан | ···· | мадам де Сен-Симон |
| Мішель Блан | ···· | камердинер Людовика XV |
Визнання
| Нагороди та номінації фільму «Нехай розпочнеться свято»[1][2] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
| 1976 | Премія «Сезар» | Найкращий фільм | Нехай розпочнеться свято | Номінація | |
| Найкращий режисер | Бертран Таверньє | Нагорода | |||
| Найкращий актор другого плану | Жан Рошфор | Нагорода | |||
| Найкраща акторка другого плану | Крістіна Паскаль | Номінація | |||
| Найкращий оригінальний або адаптований сценарій | Жан Оранш, Бертран Таверньє | Нагорода | |||
| Найкращі декорації | П'єр Гюффруа | Нагорода | |||
| Найкраща музика до фільму | Філіпп Орлеанський, Антуан Дюамель | Номінація | |||
| Синдикат французьких кінокритиків | Приз за найкращий французький фільм | Нехай розпочнеться свято | Нагорода | ||
Примітки
Джерела
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання
Нехай розпочнеться свято на сайті IMDb (англ.) (станом на 23.02.2016)- Нехай розпочнеться свято на сайті AlloCiné (фр.)
(станом на 23.02.2016) - Нехай розпочнеться свято на сайті AllMovie (англ.)
