Ктесифон

Ктесифон чи Тайсафун, Мадаїн (грец. Κτησιφῶν (Ktēsiphōn), пехл. Tyspwn, перс. تیسفون (Tisfun), араб. قطسيفون (Qaṭaysfūn), вірм. Տիզբոն (Tizbon)) — колишнє місто в Месопотамії на березі Тигру, яке було столицею Парфянського царства та літньою столицею імперії Сассанідів.

Ктесифон

33°05′36″ пн. ш. 44°34′50″ сх. д.
Країна  Ірак
Розташування Ашурістанd
Тип стародавнє містоd
місце розкопок і столиця
Площа 30 км²
Дата заснування 120-ті до н. е.

Ктесифон
Ктесифон (Ірак)
 Медіафайли у Вікісховищі
Мапа

Географія

Руїни міста лежать в сучасному Іраку, 35 км на південь від Багдаду.

На протилежному березі Тигру знаходилося інше місто, центр елліністичної культури, Селевкія.

Історія

З 1 століття до н. е. до початку 3 ст. — зимова резиденція Аршакидів — царів Парфії. Зі 2 ст. н. е. К. неодноразово завойовували римляни.

З 226/227 — столиця держави Сасанідів і одне з самих великих і багатих міст на Близькому Сході.

У 630-х захоплений і зруйнований арабами.

Селевкія-Ктесифон було центом несторіанства, яке до VI століття вийшло з контактів із ортодоксальним християнством, але почало набувати поширення в Південній та Східній Азії. Престол несторіанського патріархату було перенесено до Багдаду близько 751 року.

Пам'ятки

На східному березі Тигра збереглися залишки сасанидского царського палацу Так-Касра (обпалена цегла; датується 3 або 5 ст.) з гігантським сводчатим айваном (тронний зал; проліт арки 25, 63 м). Фасад був оздоблений ярусами аркатур. Розкопками виявлені фрагменти стуковой декорації.[1][2][3][4]

Галерея

Примітки

  1. Пигулевская Н. В., Міста Ірану в ранньому середньовіччі, М.- Л., 1956;
  2. Кинджалів Р. В., Луконін В. Г., Пам'ятники культури Сасанідського Ірану, Л., 1960;
  3. Загальна історія архітектури, т. 1, М., 1970, з, 314-47;
  4. Reutneг O., Die Ausgrabungen der Deutschen Ktesiphon-Expedition im Winter 1928—1929, [В., 1930].
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.