Середньоперська мова
Середньоперська мова (пахлеві) — мертва мова іранської групи; була офіційною мовою Сасанідської імперії. Використовувалася в південній частині Ірану в III—VII ст. Є наступницею давньоперської мови і попередницею новоперської. Первинний ареал — південна частина Ірану, Парс. Пізніше — літературна та офіційна мова всього Ірану в часи Держави Сасанідів (III-VII століття). Від VII століття, після завоювання Ірану арабами, мова збереглася в зороастрійських громадах Ірану (діалект селища Аб'яне) та Індії.
| Середньоперська мова (Пахлаві) | |
|---|---|
| Pārsīg, Pārsīk | |
| Поширена в | Держава Сасанідів |
| Регіон | спочатку Фарс |
| Носії | 0 осіб |
| Писемність | пахлевійське письмо, маніхейська абетка, Авестійська абетка |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | держава Сасанідів |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | pal |
| ISO 639-3 | pal |
Різновиди мови
- Так звана книжна середньоперська — мова духовної (зороастрійської) і світської літератури
- Маніхейська середньоперська — мова документів маніхейських громад
Використовувалися дві системи написання[1], які базувалися на різновидах арамейської графіки:
- пахлевійське письмо — гетерографічна
- маніхейська абетка — фонетична
Найбільш стародавні пам'ятки — легенди на монетах правителів Парсу (II ст. до н. е.). А найважливішою літературною пам'яткою середньоперської мови є переклад Авести з авестійської мови. Пізнішою формою середньоперської мови є парсі (пазенд), перехідна до новоперської мови, яка збереглася виключно як літературна[2] у парсів, як і в «бехдінів» чи гебрів Ірану, які, однак, як літературну частіше використовують класичну перську мову.
Перехід до класичної форми фарсі
Сучасний нащадок середньоперської мови — новоперська. Зміни між пізнім середньовічним етапом фарсі та раннім новоперським були дуже поступовими, і в X–XI століттях, середньоперські тексти можна було цілком легко прочитати (звичайно ж, мається на увазі вголос) і вони були зрозумілі носіям ранньоновоперської мови. Однак є певні розбіжності, які вже існували приблизно з кінця Х століття:
- падіння початкових ненаголошених голосних
- епентеза голосної в початкових скупченнях приголосних
- втрата -g при кінці слів
- заміна початкового w- на b- або ж (gw- → g-)
- істотні зміни в дієслівній системі, основним чином втрата цілого ряду форм суб'юнктиву та оптативу (деякі заморожені форми їх вживання збереглися в класичній поетичній мові), зростання вжитку дієслівних префіксів.
- зміни в лексиці, особливо заміна великої кількості своїх оригінальних слів на арабізми, тюркізми і, з XIX століття — на слова з англійської, французької і навіть російської (рідкісні випадки — самовар, эстакан) мови.
- заміна пехлевійського і маніхейського написання, перше з яких було логографічним, на арабську абетку, до якої було додано 4 літери.
Граматичний огляд
Іменники
Число
Середньоперська мова розрізняла однину і множину, а релікти двоїни зникли. Множина позначалася за допомогою суфіксу
-ān ймовірно від давньоперського -ānam
-īhā ймовірно від давньоперського -θwa
Форми однини можуть іти після числівника 2 або більше, а також після займенника множини:
dō bunistag — «2 основні принципи, 2 архетипи»
was kas — «багато людей»
Крім того, середньоперська має абстрактний суфікс -īh, який іноді фігурує як колективна множина:
zanīh — «жінки»
gurgīh — «вовки»
šēdaspīh — «римляни, візантійці» («ті, що мають білих коней»)
Відмінки
У ранній період мови розрізняють два відмінки, але в пізніший період прямий відмінок почав зникати (прямий відмінок був продовженням називного однини в давньоперській -a і авестійській -ō) і також пізніше почали пропадати форми родового відмінка однини (з давньоперської -ahyā, авестійської -ahe; родовий множини закінчувався на -ā/ī/ūnām):
| *as «кінь» | Singularis | Pluralis |
| назив. | as | as |
| родов. | asē | asān |
у випадку r- основи було таке відмінювання:
| brād «брат» | Singularis | Pluralis |
| назив. | brād | brādar |
| родов. | brādar | brādarān |
| duxt «донька» | Singularis | Pluralis |
| назив. | duxt | duxtar |
| родов. | duxtar | duxtarān |
| *xwāh «сестра» | Singularis | Pluralis |
| назив. | xwāh | xwāhar |
| родов. | xwāhar | xwāharān |
Прийменники відмінюються як іменники. Порядку слів суворо не дотримуються:
frēstagān wuzurgān = wuzurgān frēstagān
Порядок слів (Ім'я)
A) Керуючий іменник передує означальному іменнику:
1. З відносною часткою (ізафетом):
xwadāy ī xwadāyān «господар господ, бог богів»
dēn ī weh «блага віра»
pus ī man «мій син»
2. Без відносної частки:
pusān rōšnān «сини світу»'
šahryār wuzurg «великий князь»
Коли керуючий іменник іде з невизначеним артиклем, ізафет усувається:
dast-ē jām «жменя трофеїв (небагато трофеїв)»
kanīzag-ē weh «добра дівчина»
B)Керованому іменнику передує керуючий:
ērān šahr «країна іранців»
ādarān šah «король вогнів»
garm xwarišn «гаряча їжа»
man pus «мій син»
Приклад відносного займенника як прямого об'єкту:
u-mān mā bar ō gumāngarīh «і не введи нас у спокусу»
Прикметники
Мають ступені порівняння як і в багатьох інших індоевропейських мовах: A) Порівняльна форма: -tar, -dar (після голосних, r, m і n)
Як частка порівняння використовується az і kū
az wad wattar «гірше з гірших»
kam wattar ast kū «менш погано, ніж (як)»
B) Найвища: -tom, -dom (після голосних, r, m і n)
Деякі прикметники набувають суперлативного суфіксу -ist, наприклад заморожене: wahišt (дослівно-«найкраще»), behešt тепер заморожене і означає як у класичній, так і в сучасній мові фарсі — «рай».
Дієслова
Дієслівні закінчення в теперішньому часі Praesens
| Indik. | Konj. | Imper. | Opt. | |
| 1. Sg. | -ēm | -ān | -tom | -ēn |
| 2. Sg. | -ēh | -āy | -ø | |
| 3. Sg. | -ēd | -ād | -ēh | |
| 1. Pl. | -om, -ēm | |||
| 2. Pl. | -ēd | -ād | -ēd | |
| 3. Pl. | -ēnd | -ānd |
Допоміжне дієслово
| бути | дійсний | кон'юнктив | бажан. | наказ. | імперфект. |
| 1. Sg. | hēm | ||||
| 2. Sg. | hē | bāš | |||
| 3. Sg. | ast | hām | hē | anād | |
| 1. Pl. | hōm | ||||
| 2. Pl. | hēd | hān | bāwēd | ||
| 3. Pl. | hēnd | hānd | anānd |
Прислівник теперішнього часу
-āg і -ān, і заморожені залишки форм на -and.
Прислівник приналежності чи віддієслівний іменник -išn.
Прислівник минулого часу -t, -tag
з їх допомогою утворюються форми минулого часу аналітично, використовуючи допоміжне дієслово.
Інфінітив: -tan
Виноски
- Nyberg H. S., A manual of Pahlavi, pt. 1, Texts, alphabets, index…, Wiesbaden, 1964; pt. 2, Ideograms, glossary…, Wiesbaden, 1974
- Розмовні мови парсів — ґуджараті, англійська та хіндустані у формі урду чи хінді, у гебрів є свій діалект «габрі» — не рідня перській мові
Література
- Молчанова Е. К. Основные вопросы синтаксиса среднеперсидского языка (книжного пехлеви): Автореф. дис. на канд. филол. наук. М., 1966.
- Расторгуева В. С. Сравнительно-историческая грамматика западноиранских языков. Фонология. М., 1990.
- Расторгуева В. С. Среднеперсидский язык. М., 1966.
- Расторгуева В. С., Молчанова Е. К. Среднеперсидский язык // Основы иранского языкознания. Среднеиранские языки. М., 1981.
Посилання
- Среднеперсидские тексты на TITUS
- Середньоперська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Pahlavi (англ.)