Кубано-Чорноморська область
Кубано-Чорноморська область (рос. Кубано-Черноморская область) — адміністративна територіальна одиниця РРФСР, що існувала у 1920—1924 роках, з адміністративним центром у м. Краснодар.
Кубано-Чорноморська область | |
---|---|
рос. Кубано-Черноморская область | |
| |
Адм. центр | Краснодар |
Країна | Російська СФРР і СРСР |
Регіон | РСФРР |
Офіційна мова | російська |
Населення | |
- повне | 2 950 000 осіб (1 січня 1922) |
- густота | 31,55 осіб/км² |
Площа | |
- повна | 93 500 км² |
Дата заснування | 29 березня 1920 |
Дата ліквідації | 13 лютого 1924 |
Площа території — 93,5 тис. км², кількість населення — 2,95 млн осіб (станом на 1 січня 1922 року)[1].
Історія та адміністративно-територіальний устрій
Утворена 7 грудня 1920 року шляхом об'єднання Кубанської області та Чорноморської губернії.
Поділялася на Баталпашинський, Єйський, Кавказький, Краснодарський, Лабинський, Майкопський, Таманський та Туапсинський відділи. 20 січня 1921 року південну частину Баталпашинського відділу передано до складу Горської АРСР. 1 січня 1922 року в складі області утворено Новоросійську округу. 27 липня 1922 року в складі області утворено Адигейську (Черкеську) автономну область, що складалася з Псекупської, Ширванської та Фарської округ.
Ліквідована 13 лютого 1924 року, теритрія увійшла до складу Південно-Східної області[1].
Примітки
- Кубано-Черноморская область. Большая российская энциклопедия. https://bigenc.ru/ (російська). Процитовано 16 жовтня 2021.