Кубок африканських націй 2004

Кубок африканських націй 2004 року — 24-а континентальна футбольна першість, організована Африканською конфедерацією футболу. Змагання проходили з 24 січня по 14 лютого 2004 року у Тунісі. Всього було зіграно 32 матчі, в яких забито 88 м’ячів (в середньому по 2,75 м’яча за матч).

Кубок африканських націй 2004
Організатор:	Туніс
Проходив:	24 січня — 14 лютого 2004
Учасників:	16 (у кваліфікації 52)
Стадіони:	6 стадіонів у 6 містах
Результати
Чемпіон:	Туніс (1-й титул)
2-е місце:	Марокко
3-е місце:	Нігерія
4 місце:	Малі
Статистика
Матчів:	32
Голів:	88 (2.75 за матч)
Глядачів:
Найкращі бомбардири:	Патрік Мбома Фредерік Кануте Джей-Джей Окоча Франсілеуду Сантус (по 4 м'яча)
Найкращий гравець:

У фінальному матчі господар турніру, збірна Тунісу, під керівництвом французького тренера Роже Лемера подолала з рахунком 2:1 збірну Марокко, здобувши титул чемпіона Африки вперше у своїй історії. Третє місце посіла збірна Нігерії. Відразу чотири гравця стали найкращими бомбардирами цього турніру, забивши по чотири м'яча: Франсілеуду Сантус (Туніс), Фредерік Кануте (Малі), Патрік Мбома (Камерун) і Джей-Джей Окоча (Нігерія).

До фінальної частини турніру потрапляли команди, що зайняли перші місця у тринадцяти кваліфікаційних групах, а також найкраща команда з тих, що посіли у групах другі місця. Господар турніру, збірна Тунісу, і переможець попереднього чемпіонату, збірна Камеруну, здобували місце у фінальних змаганнях автоматично. Це був останній Кубок Африки, де попередній чемпіон здобував автоматичну кваліфікацію.

Туніс, який вже був господарем Кубків Африки 1965 і 1994 років, приймав континентальну першість втретє. Матчі тритижневого турніру проходили на стадіонах столиці країни Туніса і прибережних міст Радес, Бізерта, Сус, Монастір і Сфакс, розташованих у північній частині країни. Збірна Єгипту встановила рекорд, у дев'ятнадцятий раз взявши участь у фінальних змаганнях африканської першості; для Кот-д'Івуару це був 15-й кубок Африки, для Гани та ДР Конго — 14-й. Рекорд кількості здобутих чемпіонських титулів напередодні турніру утримували збірні Гани, Єгипту та Камеруну, які ставали чемпіонами Африки по чотири рази.