Кудрявець звичайний

Кудрявець звичайний[1], кудрявець Софії[2] (Descurainia sophia) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae), поширений у Північній Африці та Євразії. Народні назви: кудрявець, рогачка, віники.

Кудрявець звичайний
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Кудрявець (Descurainia)
Вид:
Кудрявець звичайний (D. sophia)
Біноміальна назва
Descurainia sophia
(L.) Webb ex Prantl, 1892

Опис

Кудрявець звичайний — однорічна рослина. Корінь стрижневий. Стебло одне, прямостояче, розгалужене, висотою 20–70 см. Рослина спочатку коротко запушена, згодом гола. Листя чергові, сидячі, запушені, з вушками при основі, двічі або тричі перистороздільні з 5–7 парами сегментів. Квітки блідо-жовті, в багатоквіткових китицях на верхівці стебла і його розгалужень. Чашолистки віддалені, не стійкі. Пелюстки ≈ 2 мм у довжину. Плоди — стручки, 1.5–2.5 см, з опуклими стулками і помітною середньою жилкою. Насіння дрібне (0.7–0.8 мм у довжину), покриті маленькими горбками. Цвіте в травні-червні. Плоди дозрівають в липні-серпні[2].

Поширення

Поширений у Північній Африці, Європі, Азії; натуралізований у ПАР, Японії, Кореї, Новій Зеландії, США, Канаді, пн. Мексиці, Аргентині, Чилі[3][4][5].

В Україні вид зростає на пустирях, біля доріг, жител — на всій території; бур'ян, харчова, вітамінна, отруйна, жиро-олійна рослина[2].

Фармацевтичні властивості

З лікувальною метою застосовують насіння. Запах у рослини відсутній, смак їдкий, гіркуватий, маслянистий.

Насіння містить глікозид (1–2%), який розкладається з виділенням ефірної олії. Рідкий екстракт насіння застосовують як знеболювальний засіб при функціональних та хронічних проносах.

Заготівля

Заготовляють плоди на початку їх дозрівання, зрізуючи рослину ножиком або серпом.

Сушать та зберігають у сухих та добре провітрюваних приміщеннях.

Галерея

Джерела

  1. Descurainia sophia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. К. : Наук. думка, 1987. — С. 129. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 21.05.2019. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 21.05.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 21.05.2019. (англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.