Кузнецов Євген Борисович

Євген Борисович Кузнецов (рос. Евгений Борисович Кузнецов, нар. 30 серпня 1961, Ярославль) — радянський та російський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1989).

Євген Кузнецов
Особисті дані
Народження 30 серпня 1961(1961-08-30) (60 років)
  Ярославль, СРСР
Зріст 180 см
Громадянство  СРСР і  Росія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1980–1981 «Шинник» 66 (13)
1982–1989 «Спартак» (Москва) 209 (23)
1990–1993 «Норрчепінг» 84 (12)
1994–1995 «Шеллефтео ФФ» 33 (8)
1995 «Локомотив» (Москва) 10 (1)
1996 «Чоннам Дрегонс» 8 (1)
1997 «Естерс» 6 (0)
1997–1998 «М'єльбю» 19 (0)
1999–2000 «Карлскруна»? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1988 СРСР (ол.) 14 (2)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1999–2000 «Карлскруна»
2001–2003 «Естерс»
2003–2004 «Анжі»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Спартак» (Москва), з яким став дворазовим чемпіоном СРСР, а також олімпійську збірну СРСР. У складі збірної — олімпійський чемпіон 1988 року.

Клубна кар'єра

Народився 30 серпня 1961 року у місті Ярославль. Вихованець ярославської СДЮСШОР «Ярославець». У дорослому футболі дебютував 1980 року виступами за команду «Шинник», в якій провів два сезон, взявши участь у 66 матчах Першої ліги СРСР.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу вищолігового клубу «Спартак» (Москва), до складу якого приєднався на початку 1982 року. Відіграв за московських спартаківців наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі московського «Спартака», був основним гравцем команди. За цей час двічі виборював титул чемпіона СРСР у 1987 і 1989 роках, а також дійшов до чвертьфіналу Кубка УЄФА в 1984 році[1].

1990 року Кузнецов відправився до Швеції, де грав у складі місцевих команд «Норрчепінг» та «Шеллефтео ФФ», а 1995 року ненадовго повернувся до Росії, зігравши 10 ігор у Вищій лізі за «Локомотив» (Москва) і ставши віце-чемпіоном країни.

У 1996 році грав за південнокорейський «Чоннам Дрегонс», але не був основним гравцем, зігравши лише 8 ігор в чемпіонаті[2] і наступного року знову відправився до Швеції, виступаючи за «Естерс» та «М'єльбю», а завершив ігрову кар'єру у місцевій нижчоліговій команді «Карлскруна», де був граючим тренером. В подальшому також очолював команди «Естерс» та «Анжі».

Виступи за збірну

За юнацьку збірну СРСР зіграв 9 матчів.

У 1983 та 1986—1988 роках захищав кольори олімпійської збірної СРСР. У складі цієї команди провів 14 матчів, забив 2 голи[3] і був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1988 року у Сеулі, де зіграв у п'яти іграх[4].

Титули і досягнення

Як гравця
«Спартак» (Москва): 1987, 1989
«Спартак» (Москва): 1987
«Норрчепінг»: 1991
СРСР (ол.): 1988

Індивідуальні

Примітки
  1. КУЗНЕЦОВ Евгений Борисович — klisf.info
  2. K LEAGUE PORTAL. portal.kleague.com. Процитовано 25 червня 2021.
  3. Кузнецов Евгений Борисович. Сборная России по футболу. www.rusteam.permian.ru. Процитовано 25 червня 2021.
  4. Yevgeny Kuznetsov — sports-reference.com

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.