Кузнецов Олексій Олександрович

Народився у родині сортувальника лісопильних заводів. У 1918 році закінчив чотирикласну церковноприходську школу, а у 1922 році — вище початкове училище у Боровичах. Трудову діяльність розпочав у травні 1922 році робітником (бракером-сортувальником) лісопильного заводу «Пролетарій» № 15 у Боровичах. У 1923 році вступив до комсомолу.

У вересні 1924 — березні 1925 року — відповідальний секретар Орєховського волосного комітету комсомолу (РКСМ) Боровицького повіту Новгородської губернії. У березні — жовтні 1925 року — інструктор, завідувач організаційного відділу, секретар Боровицького повітового комітету ВЛКСМ Новгородської губернії.

Член ВКП(б) з вересня 1925 року.

У листопаді 1925 — вересні 1927 року — секретар Маловішерського повітового комітету ВЛКСМ Новгородської губернії. У вересні 1927 — серпні 1928 року — завідувач виробничо-економічного відділу Новгородського окружного комітету ВЛКСМ. У серпні 1928 — травні 1929 року — секретар Чудовського районного комітету ВЛКСМ Новгородського округу.

У травні 1929 — червні 1930 року — секретар Лузького окружного комітету ВЛКСМ Ленінградської області. У червні 1930 — лютому 1931 року — заступник завідувача організаційного відділу Ленінградського обласного комітету ВЛКСМ. У лютому 1931 — липні 1932 року — завідувач масово-виробничого відділу Ленінградського міського комітету ВЛКСМ.

У липні 1932 — січні 1934 року — інструктор Ленінградського міського комітету ВКП(б). У січні 1934 — квітні 1936 року — заступник секретаря, 2-й секретар Смольнинського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У квітні 1936 — червні 1937 року — 1-й секретар Дзержинського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У червні — вересні 1937 р. — завідувач організаційно-партійного відділу Ленінградського обласного і міського комітетів ВКП(б).

У вересні 1937 — лютому 1938 р. — 2-й секретар Ленінградського обласного комітету ВКП(б). У лютому 1938 — січні 1945 р. — 2-й секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б).

Під час німецько-радянської війни був членом Військових рад Балтійського флоту, Північного та Ленінградського фронтів, 2-ї ударної армії Волховського фронту.

У січні 1945 — березні 1946 р. — 1-й секретар Ленінградського обласного комітету ВКП(б).

У березні 1946 — січні 1949 р. — секретар ЦК ВКП(б). У квітні 1946 — липні 1948 р. — начальник Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У січні — березні 1949 р. — секретар Далекосхідного бюро ЦК ВКП(б). З березня 1949 року — слухач Вищих курсів при Військово-політичній академії імені Леніна у Московській області.

Заарештований 13 серпня 1949 року. Воєнною колегією Верховного суду СРСР 30 вересня 1950 року засуджений до розстрілу, розстріляний 1 жовтня цього ж року. Реабілітований Воєнною колегією Верховного суду СРСР 30 квітня 1954 року.

• дивізійний комісар
• генерал-майор (6.12.1942)
• генерал-лейтенант (24.08.1943)

• два ордени Леніна
• орден Червоного Прапора
• орден Кутузова І ст.
• орден Кутузова ІІ ст.
• орден Вітчизняної війни І ст.
• медалі

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 (рос.)