Куйбіда Катерина Михайлівна

Катерина Михайлівна Куйбіда (Мандрик) (26 травня 1927(19270526), с. Сукіль Болехівського району Станіславської області — 14 березня 2004, м. Болехів Івано-Франківської обл.) — українська поетеса, громадсько-політична діячка, учасниця визвольних змагань, багатолітня політична ув'язнена, мати українського політика та науковця Василя Куйбіди.

Катерина Михайлівна Мандрик-Куйбіда
Народилася 26 травня 1927(1927-05-26)
с. Сукіль, Болехівський район, Станіславська область
Померла 14 березня 2004(2004-03-14) (76 років)
м. Болехів, Івано-Франківська область, Україна
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство  Україна
Національність українка
Діяльність поетеса
У шлюбі з Куйбіда Степан Олексійович
Діти

Куйбіда Олесь Степанович (1957)
Куйбіда Василь Степанович (1958)

Куйбіда Микола Степанович (1960)

Член ОУН з 1944, зв'язкова УПА. Заарештована 25 жовтня 1950. Постановою особливої наради при МДБ СРСР від 17.03. 1951 р. засуджена за статтями 54-1а та 54-ІІ КК УРСР, як «особливо небезпечний злочинець» на 10 років суворого режиму. Покарання відбувала в таборі для особливо небезпечних злочинців м. Абезь та м. Інта Комі АРСР. За рішенням Комісії Президії Верховної Ради СРСР 9.05.1956 р. випущена з табору на спецпоселення. В Україну зі спецпоселення повернулася у 1964 р., відтоді проживала в місті Болехів Івано-Франківської області. Реабілітована 25.07.1991. Похована у Львові в гробівці на 67 полі Личаківського цвинтаря.

Громадська діяльність

Була активним членом Народного Руху України, «Меморіалу», «Союзу українок», «Братства УПА».

Творчість


Писала вірші, нариси, оповідки. Збирала фольклор. ЇЇ твори друкувалася в районних, обласних, загальноукраїнських газетах, журналах, альманах, зокрема в альманасі «Біль», часописі «Зона», загальноукраїнській газеті «Поклик сумління», Літературній Україні, журналі «Жовтень», «Буковинському журналі», «Антології краю. Долина, Болехів, околиці.», Антології бойківського краю «Поезії засвічена зоря», «Альманасі Станіславської землі» Наукового товариства ім. Шевченка. Її твори перекладено польською, болгарською та російською мовами. Композитори Іван Зажитько та Ярослав Музика поклали декілька її поезій на музику.

Збірки:

  • «Ой летіли журавлі», Львів (2001),
  • «Благослови вогнем», Львів (2007),
  • «Благослови вогнем», 2-ге видання, доповнене, Львів (2010),
  • «Терпка ти, доленько, на смак», Острог (2011),
  • Поезія з-за ґрат.. Антологія. Київ, «Смолоскип»,2012, ст. 439—452
  • т.1 Ми Україну обороним. Львів (2012),
  • т.2 Піснями скріплюємо волю (Із пісенної скарбниці Катерини Мандрик-Куйбіди) Львів (2012),
  • т.3 Родовід вкраїнський вічний (статті, рецензії, спогади, присвяти, листи, виступи про Катерину Мандрик-Куйбіду) Львів (2012).
  • Щоб промінь волі не погас: вірші українських поетів у перекладі російською мовою Марка Каганцова. Львів, ТзОВ НВФ"Українські технології",,2015, с.480-483
  • «Воля кличе нас до бою». Київ, «Смолоскип» (2017),
  • «До зброї, браття». Київ, «Просвіта» (2017).
  • Катерина Михайлівна Мандрик-Куйбіда. Не знищить нас жорстока доля - зведемо український дім. Український інтерес. 23.08.20. https://uain.press/articles/kateryna-mandryk-kujbida-ne-znyshhyt-nas-zhorstoka-dolya-zvedemo-ukrayinskyj-dim-1323554

Збірка «Ой летіли журавлі» містить понад 170 пісень, записаних із голосу Катерини Куйбіди.[2]

Вшанування пам'яті

За рішенням Болехівської міської ради в Болехові 14 жовтня 2005 Катерині Мандрик-Куйбіді встановлено пам'ятник.

Її ім'я Постановою Кабінету Міністрів України присвоєно Козаківській загальноосвітній школі I—III ступенів, де вона навчалася (Болехівської міської ради).

21 березня 2017, під час засідання сесії Львівської обласної ради, депутати затвердили Положення про обласну літературну премію імені Катерини Мандрик-Куйбіди. Її призначають у галузі національного державотворення за найкращий літературний твір на патріотичну тематику. Премія присуджується щорічно авторам нових поетичних творів, які відзначаються високою художністю, глибоким переосмисленням історії рідного народу та яскравим зображенням його багатовікової боротьби за волю й незалежність. Засновниками премії виступають: Львівська обласна рада, Львівська обласна організація Національної спілки письменників України, Всеукраїнське Братство ОУН — УПА.[3]

Примітки
  1. Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 66. — 416 с.
  2. Ой, летіли журавлі. Пісні з голосу Катерини Куйбіди / Упоряд., вступ. ст., передмова та приміт. Богдан Стельмах. — Львів: Літопис, 2001 . — 204 с. — ISBN 966-7007-58-2 .
  3. Літературна премія імені Катерини Мандрик-Куйбіди | ЖОУНБ. www.lib.zt.ua. Процитовано 28 вересня 2020.

Посилання

Література
  • Ярослав Гарасим. Поетична пам'ять народу [Рецензія на збірку народних пісень «Ой летіли журавлі…(Пісні з голосу Катерини Куйбіди / Записав і впорядкував Богдан Стельмах)» ] // За Вільну Україну. — 2002. — 27 берез.
  • Микола Жулинський Яке велике щастя — вірити. Слово Просвіти. 2011.- 8-14 грудня
  • Роман Лубківський. Зв'язковою України — навічно.- Терка ти, доленько, на смак. Острог.-2011
  • Павло Мовчан Замовляння часу.- Слово Просвіти. −2011.- 8-14 грудня
  • Дмитро Павличко Провісниця свободи,
  • Атена Пашко Ударю в тиші береги. Ратуша- 2007.- 25 травня
  • Ярослав Поліщук. Послання з далеких світів. Терка ти, доленько, на смак. Острог.-2011
  • Тарас Салига «… Щоби воскресла Україна…» Літературна Україна, 2008.- 11 грудня
  • Тарас Салига Пісні мерзли на засланні, мов бузькию Високий замок. −2002 — 25 червня
  • Тарас Салига. Від УСС до УПА: народно-поетична візія національно-визвольних змагань
  • Тарас Салига, «…Я повернусь у край, де солов'ї…». Доля поета героїчного покоління. День. 1.06.2012 https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/ya-povernus-u-kray-de-solovyi
  • Людмила Скирда. Їх сила прокинеться в нас
  • Богдан Стельмах. Мистецтво пам'яті
  • Галина Стельмащук. Муза проти репресій
  • Антоніна Цвід. Зв'язкова світів."Правду голосно с кажіть!". Львів-Харків, 2017
  • Андрій КОНДРАТЮК «Міра людських переживань» Кур'єр Кривбасу. № 274—275 Вересень — жовтень 2012
  • Марк Каганцов, Юлия Систер «Еврейские мотивы в поэзии народов разных стран»: предсказательница свободы — Екатерина Мандрик-Куйбида http://rehes.org/rus_iud/s_seminar87.html
  • Ірина-Матещук-Грицина А ми лишилися людьми. Спогади. Львів. Сполом. 2011
  • Микола Василенко «Я КАМІНЬ ІЗ БОЖОЇ ПРАЩІ», Слово Просвіти, 07.06.2018, http://slovoprosvity.org/2018/06/07/ya-kamin-iz-bozhoji-praschi/
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.