Купаєв Олексій Трохимович

Олексій Трохимович Купаєв (березень 1901(1901), село Пєски Валуйського повіту Воронезької губернії, тепер Бєлгородської області, Російська Федерація — листопад 1974) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Акмолинського і Кокчетавського обласних комітетів КП(б) Казахстану. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Купаєв Олексій Трохимович
Народився березень 1901
село Пєски Валуйського повіту Воронезької губернії, тепер Бєлгородської області, Російська Федерація
Помер листопад 1974 (73 роки)
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Всесоюзна промислова академіяd
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в бідній селянській родині. У 1915 році закінчив початкову школу в селі Погромєц Валуйського повіту. З 1915 до 1920 року працював селянином у господарстві батька в селі Пєсках Валуйського повіту.

З березня 1920 до листопада 1926 року служив у Червоній армії та військовій прокуратурі: червоноармієць 20-го запасного стрілецького полку, переписувач спецкоманди реввійськтрибуналу 9-ї Кубанської дивізії, помічник секретаря реввійськтрибуналу 22-ї стрілецької дивізії, секретар реввійськтрибуналу 37-ї стрілецької дивізії, секретар військово-прокурорського нагляду 1-ї Кінної армії, секретар військової прокуратури 3-ї окремої кавалерійської бригади РСЧА.

З листопада 1926 до травня 1931 року — робітник-точильник, помічник майстра, голова фабрично-заводського комітету та помічник директора Армавірської ватної фабрики.

Член ВКП(б) з березня 1931 року.

У травні 1931 — червні 1932 року — заступник директора Армавірського заводу сільськогосподарського машинобудування «Армаліт» Північно-Кавказького краю.

У червні 1932 — серпні 1937 року — директор Ростовської ткацької (полотняної) фабрики.

У 1935 році закінчив факультет особливого призначення при Народному комісаріаті легкої промисловості СРСР у місті Ростові-на-Дону.

У вересні 1937 — липні 1938 року — слухач Промислової академії імені Молотова в Москві.

З липня до листопада 1938 року — завідувач відділу радянської торгівлі Карагандинського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У листопаді 1938 — червні 1941 року — 2-й секретар Західно-Казахстанського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У червні 1941 — березні 1944 року — 1-й секретар Акмолинського обласного комітету КП(б) Казахстану. Одночасно з червня 1941 до березня 1944 року — 1-й секретар Акмолинського міського комітету КП(б) Казахстану.

У березні 1944 — лютому 1949 року — 1-й секретар Кокчетавського обласного комітету КП(б) Казахстану. Одночасно з березня 1944 до лютого 1949 року — 1-й секретар Кокчетавського міського комітету КП(б) Казахстану.

У травні 1949 року виключений із ВКП(б) за «порушення статуту сільськогосподарської артілі та негідну поведінку».

У травні 1949 — березні 1954 року — директор Алма-Атинської полотняної фабрики.

Поновлений в кандидати в члени КПРС 24 липня 1953 року, поновлений в члени КПРС 19 серпня 1954 року.

У березні 1954 — квітні 1955 року — начальник тресту «Казголовтекстильшвейпрому».

З квітня 1955 року — заступник міністра промисловості товарів широкого споживання Казахської РСР.

У 1955—1956 роках — заступник міністра текстильної промисловості Казахської РСР.

У 1956 — червні 1957 року — 1-й заступник міністра легкої промисловості Казахської РСР.

У червні 1957 — квітні 1961 року — начальник Управління легкої і харчової промисловості Ради народного господарства Алма-Атинського економічного адміністративного району.

З квітня 1961 року — персональний пенсіонер у місті Алма-Аті. Помер у листопаді 1974 року.

Нагороди

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.