Купина запашна

Купина́ запашна́, купина́ ліка́рська, купина́ звича́йна, купина́ паху́ча[1] (Polygonatum odoratum (Mill.) Druce) (Polygonatum officinale L.) Місцеві назви — купина, соломонова печатка тощо. Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська.

Купина лікарська
Купина лікарська
Купина лікарська
Біологічна класифікація
Царство:Рослини (Plantae)
Відділ:Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:Однодольні (Liliopsida)
Порядок:Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:Холодкові (Asparagaceae)
Рід:Купина (Polygonatum)
Вид:Купина запашна
(Polygonatum odoratum (Mill.) Druce, 1906)

Походження назви

Народна назва цього виду купини — соломонова печать — закріпилася за рослиною, певно, через схожість рубців, які залишаються на кореневищі від опалих стебел, із відтиском печатки на сургучі.[2]

Морфологічна характеристика

Багаторічна трав'яниста рослина родини Холодкові (Asparagaceae) (15-80 см заввишки) з потовщеним кореневищем і голим, пониклим, гранчастим стеблом. Листки (до 8,5 см завдовжки і 3,5 см завширшки) довгасто-еліптичні або довгасті, чергові, голі, цілокраї, гоструваті або притуплені, звернені в один бік. При основі листки стеблообгортні, сидячі або на дуже коротких черешках, зісподу сизо-зелені. Квітки пониклі, сидять по одному-два в пазухах листків, на голих квітконосах. Квітки правильні, зрослопелюсткові, з простою віночкоподібною оцвітиною. Оцвітина (5-10 мм завдовжки) біла, трубчаста з шістьма зубцями, які на верхівці мають зелену облямівку. Трубка оцвітини доверху трохи здута, гола. Тичинок шість, маточка одна з ниткоподібним стовпчиком і трилопатевою приймочкою. Зав'язь верхня. Плід — синювато-чорна малонасінна ягода (5-7 мм у діаметрі) .

Екологічна приуроченість

Купина лікарська росте в хвойних і мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні.

Поширення

Поширена по всій Україні, крім високогір'я Карпат і Криму. Заготовляють у районах поширення. Потребує дбайливого використання і охорони.

Близький вид

Купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum (L.) All.) Відрізняється від купини лікарської округлим стеблом і квітками, які сидять по 3—5 у пазухах листків. Росте у листяних, рідше в мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. Поширена по всій Україні.

Практичне використання

Лікарська, харчова, отруйна, декоративна і косметична рослина.

У народній медицині використовують кореневища при ревматизмі, грижі, подагрі, для лікування діабету, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, гострого бронхіту, запалення легень, як глистогінний і болезаспокійливий засіб та при неврологічних болях.

Користуватися купиною треба обережно, бо всі частини рослини містять алкалоїди і у свіжому вигляді викликають блювоту. Крім алкалоїдів, у кореневищах містяться цукри, крохмаль, вітаміни.

Молоді пагони купини містять вітамін С (90 — 220 мг%) і вживаються в їжу як спаржа у відвареному вигляді. Є вказівки на вживання в їжу кореневищ, попередньо відварених у солоній воді.

Обидва види купини дуже декоративні, легко розмножуються кореневищами і рекомендуються для розведення на клумбах, у затінених місцях. Дуже ефектна купина в букетах.

Часом кореневища купини застосовують як косметичний засіб для зведення ластовиння та для відбілювання шкіри.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають кореневища купини влітку або в інші пори року, використовують найчастіше у свіжому вигляді. Сушать кореневища купини в печах протягом кількох днів. Зберігають у коробках як отруйні ліки.

Охорона у природі

Вид занесений до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Одеської і Дніпропетровської областей[3].

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.