Курганний могильник біля с. Полкова Микитівка

II—I тис. до н. е.

Загальна площа могильника складає ≈105 га.

Могильник з інгумаційними похованнями розташований на вододілі річок Мерла та Ворскла (ліві притоки Дніпра), у верхів'ях р. Березівка (ліва притока Ворскли). Могильник займає високе плато правого берега р. Мерла, між селами Полкова Микитівка, Куп'єваха та Улянівка[1].

Вперше про кургани поблизу с. Полкова Микитівка згадує на початку ХХ ст. Д. І. Багалій[2]. Відкриття та перші обстеження та розкопки курганного могильника було здійснене експедицією Донецького держуніверситету під керівництвом А. О. Моруженко  у середині 1970-х рр[3]. В подальшому (1980, 1992, 1993 рр.), розкопки тут було проведено експедицією харківського держуніверситету на чолі з С. І. Берестневим[4].

На середину 1970-х рр. на поверхні могильника нараховано близько 100 курганних насипів по обидва боки від шосе. На момент топографічної зйомки (1992 р.) їх налічувалося вже 76.

Поховальний інвентар із могильника представлений наступальною зброєю (залізними мечами-акінаками та вістрями списів, бронзовими вістрями стріл) рештками залізного захисного обладунку; гончарною імпортною та місцевою ліпною керамікою; знаряддями праці (ножі, пряслиця, точильний камінь); прикрасами (браслет, шпилька, сережки — з бронзи, скляні та пастові намистини). До престижних речей можна віднести казан та дзеркала (всі з бронзи), кам'яне блюдо-вівтар, залізний черпак для казана[1].

В даний час територія пам'ятки використовується для сільськогосподарських потреб (щорічна оранка). Крізь нього (із північно-східного краю) проходить ЛЕП. В центральній та південно-східній частинах через територію могильника проходять ґрунтові польові дороги.

1. Моруженко А. А. Отчет лесостепной скифской экспедиции Донецкого Госуниверситета о разведках и раскопках в 1973 г. / Архів ІА НАН України. — № 1973/33.

2. Моруженко А. А. Отчет лесостепной скифской экспедиции Донецкого гос. ун-та о работах в 1975 г. / Архів ІА НАН України. — № 1975/39.

3. Берестнев С. И. Отчет о раскопках и разведках археологических памятников на территории Харьковской обл. в 1980 г. / Архів ІА НАН України. — № 1980/88.

4. Берестнев С. И. Отчет о работах лесостепной археологической экспедиции ХГУ в 1992 г. / Архів ІА НАН України. — № 1992/148.

5. Берестнев С. И. Отчет о раскопках курганного могильника у с. Купьеваха Богодуховского района Харьковской области в 1993 г. / Архів ІА НАН України. — № 1993/42.

1. Берестнев С. И. Раскопки курганов в Харьковской области // Археологические открытия 1980 года. — М.: Наука, 1981. — С. 230.

2. Берестнев С. И. Восточноукраинская лесостепь в эпоху средней и поздней бронзы (II тыс. до н.э.). — Харьков: ПФ Амет, 2001. — С. 155, 158. — Рис. 48, 87, 95.

3. Берестнев С. И.  Курган-святилище епохи бронзы в верхнем течении р. Ворсклы // www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Mtdza/2007_7/berestenev.pdf

4. Бойко Ю. Н., Берестнев С. И. Погребения VII—IV вв. до н.э. курганного могильника у с. Купьеваха (Ворсклинский регіон скифского времени). — Харьков: «Каравелла», 2001. — 144 с.

5. Моруженко А. А., Косиков В. А. Работы лесостепной скифской экспедиции // Археологические открытия 1975 года. — М.: Наука, 1976. — С. 367—368.

6. Моруженко А. А., Усачук А. Н. Погребения эпохи поздней бронзы в бассейне Ворсклы // Советская археология. — 1986. — № 2. — С. 146—155.

7. Шрамко Б. А., Михеев В. К., Грубник-Буйнова Л. П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. — К.: Наукова думка, 1977. — С. 52, 53.