Курсанова Марина Вікторівна

Марина Курсанова
рос. Марина Курсанова
Марина Курсанова. Львів, травень 2007 року.
Ім'я при народженні Марина Вікторівна Курсанова
Народилася 1 лютого 1963(1963-02-01) (58 років)
Каспійськ
Громадянство  Україна
Національність росіянка
Діяльність поетеса, прозаїк, співачка
Alma mater Українська академія друкарства
Мова творів російська, українська
Роки активності 1989 — досі

Мари́на Ві́кторівна Курса́нова (рос. Мари́на Ви́кторовна Курса́нова; 1 лютого 1963(19630201), Каспійськ) — українська письменниця, поетеса, бард, виконавиця власних пісень в жанрах авторської та популярної пісні, шансону, етно і рок-балад.

Біографічні дані

Народилася 1 лютого 1963 року в Каспійську, що в Дагестані, в сім'ї геолога, Віктора Курсанова, згодом викладача Львівського політехнічного інституту. Закінчила Львівську середню школу № 69. 1984 року закінчила відділення редагування Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова. Працювала у львівських виданнях — «Галицькі контракти» та газетах «Експрес», «Високий Замок», «Європеєць», у яких поміщала статті на теми літератури, науки та мистецтва. Працювала також у видавництві «Ахілл» і журналі «Податкове планування»[1], у газеті «Крок» (головним редактором). Займалась видавничою діяльністю, була співвласником видавництв «Арт-Прінт», «Барви». Певний час вела телепрограму на Львівському обласному телебаченні. Мешкає у Львові.

Має двох дітей — дочку Алісу і сина Микиту.

Творчість

Літературна

Марина Курсанова дебютувала як поетеса в журналі «Родник» (Рига, 1989). Друкувалась у виданнях «Високий Замок», «Гамаюн», «ТОР», «Прямая речь», «Арион», «Волга», «Весь», «Бібліотека Утопій». Належить до членів Львівської асоціації літераторів імені Сергія Єсеніна. Поезія Марини Курсанової публікувалася в колективних збірках і в альманасі «Книга соблазнённых поэзией», складеному з віршів львівських поетів, у рамках проекту «Библиотека утопий» (Москва, 2000). Окрема поетична збірка «Лодка насквозь» вийшла у Львові 1995 року. Прозові й поетичні твори авторки також регулярно друкувалися в журналі «Знамя». 2003 року Марина Курсанова стала лауреаткою премії цього журналу — за публікацію «Птенцы летят следом… Путеводитель по литературной карте Львова».

2000 року вийшли у світ її два романи в жанрі іронічного детективу. У романі «Любовь пчёл трудовых» Курсанова розвиває тему сучасної бізнес-леді й поєднує мотиви серйозної прози з гострим, цікавим сюжетом і всією атрибутикою детективу. Роман «Список мёртвых мужчин» — це також іронічний детектив з елементами мелодрами, дія якого відбувається в наші дні.

Деякі твори Марини Курсанової перекладено шведською, польською й українською мовами.

Пісенна

Ще студенткою Марина захопилась авторською піснею й записалася до львівського клубу авторської пісні «Послухайте». Виступала на кількох пісенних фестивалях[2]. У галузі пісенної творчості співпрацювала з Володимиром Бебешком, Геннадієм Крупніком. У виконавчій діяльності співпрацювала з Йосипом Крупицьким і Андрієм Явним. Пісні Курсанової виконує, зокрема, Віталій Козловський (альбом «Красота — Разлука»)[3]. Загалом у 1993—2005 роках Марина Курсанова випустила десять музичних альбомів. Її пісні відзначаються ліричністю, вдумливістю й поетичністю.

Твори

Поезія і проза
  • «Лодка насквозь». — Львов: Мономах-Вест, 1995
  • «Список мёртвых мужчин». — М. и Харьков: Фолио и АСТ, 2000. Серия: Иронический детектив. — 317 с. ISBN 966-03-0867-1
  • «Любовь пчёл трудовых». — М. и Харьков: Фолио и АСТ, 2000. Серия: Иронический детектив. Кобра. — 432 с. ISBN 966-03-1062-5
  • «Свет не мигал в столетошних залах». Штрихи. — Журнал «Знамя», № 9, 2002
  • «Птенцы летят следом… Путеводитель по литературной карте Львова». — Журнал «Знамя», № 6, 2003

Музичні альбоми
  • «Игры в городки», Марина Курсанова и Иосиф Крупицкий, 1993.
  • «Судьбы не понимая», 1996.
  • «Неле, или Песни средних веков», 1996.
  • «Ласточка (Пошлые песни)», 1997—2003.
  • «Высоко в цвету», 2000.
  • Песни морских людей, 2001.
  • «Она», 2002.
  • «Под русским снегом», 2003.
  • «Уезжаем, уезжаем…» (ранние песни), 2004.
  • «Летающие волшебники», Лао и Марина Курсанова, 2005.

Переклади творів Курсанової
  • Шведською: «Ljuset blinkade inte i de sekelgamla salarna» («Свет не мигал в столетошних залах»). Övers. Kajsa Öberg Lindsten. jmm. 2005:2, s. 27-39. Ord och bild. 2007:5, s. 72-91[4].
  • Українською: «Превращение — Перетворення». Збірка поезій. — Львів: Джезва, 2015. Переклала Наталія Трохим.

Нагороди та відзнаки
  • 2003 — Премія журналу «Знамя» за публікацію «Птенцы летят следом… Путеводитель по литературной карте Львова».

Джерела

Примітки
  1. Сайт «Русская литература». Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 7 серпня 2015.
  2. Марина КУРСАНОВА: «Сучасні барди грають на скрипках і контрабасах». «Високий Замок», 28.02.2002. Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 07.08.2015.
  3. Сайт «Главред», 23.09.2007
  4. «Bibliografi över rysk skönlitteratur översatt till svenska», Göteborg 2013. Kursanova, Marina Viktorovna[недоступне посилання з липня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.