Українська академія друкарства

Передісторія

Підготовка фахівців для друкарської справи в Україні була розпочата 1903 року в Школі друкарського мистецтва, яку в Києві заснував Стефан Кульженко.

1917 року в Києві була створена Українська академія мистецтв — перший в історії України вищий художній навчальний заклад, до складу якого входила графічна майстерня.

1922 року академію реорганізували у Київський інститут пластичних мистецтв, а 1923 року був створений Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) шляхом об'єднання Київського інституту пластичних мистецтв та Київського архітектурного інституту. Цього ж року в Київському художньому інституті був створений поліграфічний факультет шляхом об'єднання графічного відділу інституту зі Школою друкарського мистецтва, на який було зараховано 50 студентів, що навчалися за трьома спеціалізаціями: книжковий і газетний друк, кольоровий друк і друк естампів та ілюстрованих журналів. Очолив факультет відомий художник, професор А. Х. Середа. Водночас були створені поліграфічні факультети в художніх інститутах Харкова, Одеси, Москви та Ленінграда.

Історія

Харківський період

Українська академія друкарства — спадкоємниця й правонаступниця Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова, створеного шляхом об'єднання Київського, Харківского та Одеського поліграфічних факультетів, історія якого розпочинається в далекому 1930 році. Тоді ж у містах Одесі, Дніпропетровську, Києві, Харкові невеличкі групи по 25-30 робітників навчались на спеціальних підготовчих курсах до вступу в інститут. Вони, як писала багатотиражка інституту, за три місяці повинні були опанувати те, що зазвичай опановують три роки. Заняття в інституті 1 жовтня 1930 року розпочали 164 студенти, майже усі — робітники з великим виробничим стажем та досвідом громадсько-господарської роботи.

Інститут було урочисто відкрито 2 грудня 1930 року в місті Харкові. Молоді робітники, які стали студентами інституту, одержали завдання «озброюватися наукою, знаннями, набувати умінь, щоб за найближчий час повернутися на виробництво досвідченими фахівцями». З першого ж дня перед інститутом як вищою навчально-науковою установою постало завдання всіляко допомагати поліграфічним підприємствам у впровадженні нової техніки, надавати консультації винахідникам, сприяти ефективній організації виробничих процесів.

Одночасно зі створенням інституту була відкрита аспірантура для підготовки наукових кадрів поліграфії. Тоді ж першу групу аспірантів, серед яких Л. А. Козаровицький, С. В. Воєца, М. Г. Кулага, Г. М. Пустовійт, прийнято на науково-дослідну кафедру Українського поліграфічного інституту.

У 1932 році для інституту збудовано новий корпус, тоді ж на базі поліграфічного інституту відкрито Український навчальний поліграфічний комбінат (якому пізніше було присвоєно ім'я М. А. Скрипника), що складався з інженерно-технологічного, інженерно-економічного та художньо-конструкторського факультетів. Окрім того, у систему комбінату на правах факультетів входили технікум, денний та вечірній робітничі факультети в Харкові, вечірній робітфак у Києві. Директором комбінату призначено А. О. Барга.

Організатори інституту зіткнулися з великими труднощами при формуванні професорсько-викладацького складу. В країні не було спеціальної вищої поліграфічної школи. До читання лекцій і проведення практичних занять з фахових дисциплін залучено групу висококваліфікованих робітників, що мали досвід адміністративно-керівної роботи в поліграфії. Серед них варто назвати А. М. Соколова та Н. В. Самокатова. Разом з тим до читання лекцій були запрошені висококваліфіковані спеціалісти В. І. Касіян, А. Х. Середа, Л. Г. Леневич, а також молоді талановиті спеціалісти А. М. Левін, С. В. Воєца, Б. Г. Куслицький, Г. А. Львовський, М. Г. Кулага та інші. Запрошувалися для читання лекцій також провідні фахівці з Москви. Поряд із вдосконаленням навчально-методичної роботи викладачі УПІ розпочинають наукові дослідження у галузі техніки, технології і економіки поліграфічного виробництва. Поступово Харків перетворився на центр поліграфічної галузевої науки, що супроводжувала виробництво, яке активно модернізувалося у 30-ті роки XX століття. До початку Другої світової війни УПІ підготував близько 400 спеціалістів вищої кваліфікації. Ці випускники взяли найактивнішу участь у становленні поліграфічної індустрії. Вони були першопрохідцями на науковій і педагогічній нивах поліграфічної вищої школи.

Восени 1941 року робота УПІ у Харкові була припинена. Після звільнення Харкова відновлення діяльності інституту відбувалось у складних умовах, у 1944—1945 навчальному році в інституті навчалось 82 студенти. 1945 року заклад було переведено до Львова.

Львівський період

У Львові був створений новий поліграфічний інститут — продовжувач традицій УПІ харківського періоду. 1945 року інститут випустив сім інженерів-технологів і п'ять інженерів-економістів. Перші випускники, як і більшість викладачів, — демобілізовані солдати й офіцери.

У 1945—1946 навчальному році інститут діяв у складі трьох факультетів: інженерно-технологічного, інженерно-економічного та редакційно-видавничого, мав дванадцять кафедр, дві лабораторії (хімії і високого друку) та чотири навчальних кабінети. У лабораторії високого друку були плоскодрукарська, тигельна і різальна машини, три каси-реали та невелика кількість друкарського шрифту. З Харкова до Львова привезено всього 2000 книг. Це те, що залишилося від бібліотеки інституту в Харкові.

У 1948—1949 навчальному році розпочато підготовку зі спеціальності «Редагування політичної і художньої літератури». У серпні 1948 року в інституті створено механічний факультет і розпочато підготовку інженерів-механіків для поліграфічних підприємств. Того ж року в інституті започатковано студентські науково-технічні конференції, що регулярно відбуваються дотепер. 1949 року в зв'язку із 375-річчям українського книгодрукування інституту було присвоєно ім'я Івана Федорова.

У 1953 році було здійснено часткову реорганізацію підготовки спеціалістів в інституті: відділення редагування передано Львівському державному університету ім. І. Франка, а відділення оформлення друкованої продукції — технологічному факультету інституту. Передача відділення редагування поклала початок діяльності факультету журналістики в ЛДУ ім. І. Франка. 1 вересня 1960 року при інституті у Львові був створений загальнотехнічний факультет. Першим його деканом було призначено А. В. Золотухіна, який одночасно очолював заочний факультет.

З 1960 року в інституті на громадських засадах діяло відділення підвищення кваліфікації, яке 1962 року реорганізовано у постійне. Першим його завідувачем був Б. О. Ворохобін.

У 1962 році створено загальнотехнічний факультет УПІ ім. Івана Федорова у Хмельницькому, де розпочались заняття на трьох курсах вечірнього та заочного відділень. З метою організаційно-методичного зміцнення факультету в січні 1966 року він був реорганізований у філіал поліграфічного інституту. Тут створюється новий факультет — механічний. У жовтні 1967 року на базі цього філіалу створено Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування населення (тепер — Хмельницький національний університет), деканом, а потім директором якого був С. М. Ганжуров.

1965 року відновив роботу інженерно-економічний факультет, деканом якого було призначено Р. М. Машталіра. У 70-80-ті роки під керівництвом проф. Б. В. Коваленка, проф. К. В. Тіра, доц. Ю. С. Віксмана, проф. Ю. К. Мазуренка, проф. Р. М. Машталіра та проф. Ю. О. Барнича були створені наукові школи, що зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної і світової науки.

Україна

У 1991 році перестав існувати Радянський Союз та було проголошено незалежну Українську державу. Час вимагав певних змін — ліквідовувались одні та створювались інші кафедри, окремі гуманітарні дисципліни вилучались з навчального плану і замінювалися новими. Поряд із змінами в організації навчального процесу докорінно змінюється і технологія поліграфічного виробництва, що вимагало створення нових спеціальностей і поновлення матеріальної бази інституту. Вводяться нові дисципліни, для яких необхідно було готувати методичне забезпечення. Виникають нові напрями підготовки спеціалістів: «Видавничо-поліграфічна справа», «Маркетинг», «Інженерна механіка», «Облік і аудит», «Товарознавство», «Електронні видання» та інші.

Зміни напрямів підготовки спеціалістів викликали реформування структурних підрозділів. На базі факультету поліграфічної технології створено факультет видавничо-поліграфічної інформаційної технології, механічний факультет реформується у факультет комп'ютерної поліграфічної інженерії, економічний факультет стає факультетом економіки і організації книжкової справи. На комерційній основі в інституті працює факультет перепідготовки і підвищення кваліфікації, створений на базі факультету підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі. Створено нові кафедри: охорони праці та екології, прикладної математики, суспільно-гуманітарних наук. У 1993 році в інституті відкрито докторантуру зі спеціальності 05.02.15 «Машини, агрегати і процеси поліграфічного виробництва».

У 1994 році Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова перейменовано на Українську академію друкарства (УАД). Тоді ж Державна акредитаційна комісія присвоїла академії найвищий — IV рівень акредитації.

1997 року Львівський поліграфічний технікум став структурним підрозділом Української академії друкарства. На альтернативній основі директором технікуму обрано Богдана Васильовича Дурняка. 2000 року на пропозицію Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим у Сімферополі відкривається навчально-консультаційний центр академії. Керівником Кримського навчально-консультаційного центру було призначено Івана Івановича Турського.

2002 року постановою Кабінету Міністрів України до переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, було внесено напрям підготовки «Видавничо-поліграфічна справа».

Українська академія друкарства успішно пройшла акредитацію та ліцензування за найвищим IV рівнем. Сьогодні до складу академії входять 5 факультетів денної та заочної форм навчання, Кримський інститут інформаційно-поліграфічних технологій, Поліграфічний коледж, підготовче відділення, видавництво «Українська академія друкарства», відділ інформаційного забезпечення, науково-дослідна частина з відповідними науковими лабораторіями та відділом аспірантури і докторантури, спеціалізована вчена рада з захисту кандидатських і докторських дисертацій, відділ міжнародних зв'язків, навчально-виробничо-експериментальна друкарня, навчально-демонстраційний центр фірми «Гейдельберг» та інші структурні підрозділи.

Академія готує фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, магістр з 15 спеціальностей. З 2002 року введено новий напрям підготовки «Видавничо-поліграфічна справа». Академія визначена як базова щодо розроблення галузевих стандартів вищої освіти цього напряму.

Загальний ліцензований обсяг прийому в УАД становить 5 080 чоловік, в тому числі 2 860 чоловік денної та 2 220 чоловік заочної форм навчання.

Академія бере участь в міжнародних проектах, які фінансувалися програмами Tempus Tacis, «Відродження», «Гармонія». Стажування викладачів за кордоном здійснювалося за рахунок програми DAAD, стипендії Фулбрайта та інших фондів.

До структури академії належать: 5 факультетів з 20 кафедрами; Кримський інститут інформаційно-поліграфічних технологій; коледж; підготовче відділення; обчислювальний центр; навчальний відділ; видавництво; науково-дослідна частина з відповідними науковими лабораторіями та відділом аспірантури і докторантури; спеціалізована вчена рада з захисту кандидатських і докторських дисертацій; відділ міжнародних зв'язків, навчально-виробничо-експериментальна друкарня.

Необхідність вирішення питань, важливих для успішного функціонування і розвитку сучасних напрямів діяльності академії, зумовили реорганізацію Кримського навчально-консультаційного центру в Кримський інститут інформаційно-поліграфічних технологій, було також створено видавництво.

Започатковано роботу відділу міжнародних зв'язків, відділу маркетингу і комплектації, а в 2004 році з метою підвищення ефективності навчально-виробничого процесу, якісної практичної підготовки кадрів на базі навчально-виробничих майстерень академії та технікуму створена єдина навчально-виробничо-експериментальна друкарня академії.

При академії діє навчально-демонстраційний центр фірми «Гейдельберг». У 2004 році цьому центру були виділені та підготовлені для експлуатації нові приміщення у зв'язку з отриманням ним нової сучасної поліграфічної техніки для навчально-виробничого процесу в УАД.

За багаторічну інноваційну педагогічну діяльність щодо модернізації освіти Українській академії друкарства 2006 року було присвоєно звання «Лідер сучасної освіти».

З 25 травня 2011 року формується філіал кафедри машин і технологій пакування на базі ТзОВ "ВД «Укрпол»

• Поліграфія і видавнича справа,
• Квалілогія книги,
• Комп'ютерні технології друкарства,
• Наукові записки.
• Газета «Поліграфіст»

http://euroosvita.net/index.php/?category=4&id=2204

• Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
• Харківський художній інститут
• Харківська державна академія дизайну та мистецтв
• Видавничо-поліграфічний інститут НТУУ «КПІ»
• Список випускників Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова та Української академії друкарства
• Список вишів, що готують спеціалістів з видавничо-поліграфічної справи

• Українська академія друкарства / [Б. В. Дурняк, Я. М. Угрин, В. 3. Маїк]. — Львів: Українська академія друкарства, 2010. — 280 с. : іл.
• Українська академія друкарства. Історико-біографічний довідник. 1930-2010 / О.В.Мельников. – Львів: Укр. акад. друкарства, 2010. – 589 с.
• Ukrainian academy of printing / [B. Durnyak et al.]. — Lviv : UAP, 2014. — 65, [6] p. : ill., portr. ; 24 сm. — Авт. зазначено на звороті тит. арк. — 500 copies. — ISBN 978-966-322-443-5

• Українська академія друкарства