Курсив
Курси́в (через нім. Kursiv, фр. cursive від лат. cursiva (littera) — «швидке письмо, скоропис»[1]), також письмі́вка; курсивне написання шрифту[2] — написання шрифту, коли основні штрихи нахилені справа наліво зверху донизу.
![](../I/%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8%D0%B2.png.webp)
курсив
![](../I/Arabic_text_Italic-Normal.png.webp)
4 написання гарнітури Adobe Arabic (звичайний, курсив, напівжирний, напівжирний курсив)
Написання шрифту курсивне використовується для акцентуації невеликих фрагментів тексту (до 1500 знаків прозового тексту), а також для набору, що базується на характерних ознаках вишуканого письма від руки. Першу книгу курсивним шрифтом віддрукував 1501 року венеціанець Альд Мануцій (1447/49–1515).
Див. також
Примітки
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- Огар Емілія.Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи. — Львів: Палітра друку, 2002. — 224 с.
Посилання
- Курсив // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 283. — 552 с.
- Курсив // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 540.
- The Uses of Italic A Primer of Information Regarding the Origin and Uses of Italic Letters by Frederick W. Hamilton (англ.)
- Capital Community College Foundation (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.