Куртник

Ку́ртник[4] (Dumetia hyperythra) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae)[5][6]. Мешкає в Індії, Непалі і на Шрі-Ланці.

?

Куртник

Куртник (підвид D. h. hyperythra, Національний парк Сатпура)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тимелієві (Timaliidae)
Рід:	Куртник (Dumetia)
Вид:	Куртник

Біноміальна назва

Dumetia hyperythra
(Franklin, 1831)[2]

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Malacocercus albogularis Blyth. 1847[3]
Timalia hyperythra Franklin, 1831

Посилання

Вікісховище:	Dumetia hyperythra
Віківиди:	Dumetia hyperythra
ITIS:	559836
МСОП:	22716286
NCBI:	634296

= Опис

Куртник

Куртник (підвид D. h. albogularis)

Куртник (підвид D. h. phillipsi)

Довжина птаха становить 13 см, враховуючи довгий, заокруглений хвіст. Верхня частина тіла темно-коричнева, нижня частина тіла оранжево-жовта. Верхня частина голови рудувато-сіра. Хвіст оливково-коричневий. У представників підвидів D. h. albogularis і D. h. phillipsi горло білувате. У представників підвиду D. h. phillipsi нижня частина тіла загалом світліша, а дзьоб більший і міцний[7][8][9].

Підвиди

Виділяють три підвиди:[10][11][12][13]

D. h. hyperythra (Franklin, 1831) — південний захід Непалу, південна і центральна Індія;
D. h. albogularis (Blyth, 1847) — західна і південна Індія (від Раджастхану і східного Гуджарату до річки Крішни і далі на південь);
D. h. phillipsi Whistler, 1941 — Шрі-Ланка.

Поширення і екологія

Куртники живуть у сухих і вологих чагарникових заростях та на луках. Зустрічаються переважно на висоті до 900 м над рівнем моря, однак у південній Індії подекуди на висоті до 1800 м над рівнем моря, а на Шрі-Ланці на висоті до 1800 м над рівнем моря[8][14].

Поведінка

Куртники зустрічаються зграйками від 5 до 12 птахів. Живляться комахами, насінням та нектаром Bombax і Erythrina[15][16]. Сезон розмноження триває з травня по вересень. Гніздо кулеподібне, зроблене з бамбукового листя і трави. В кладці 3-4 яйця, насиджують і самці і самички[17]. На Шрі-Ланці за сезон може вилупитися кілька виводків. Куртники іноді стають жертвами гніздового паразитизму смугастих кукавок[18].

Примітки

BirdLife International (2016). Dumetia hyperythra.
Franklin, James (1831). Catalogue of Birds. Proceedings of the Committee of Science and Correspondence of the Zoological Society: 114–125.
Blyth, E (1847). Notices and descriptions of various new or little known species of birds. J. Asiat. Soc. Bengal 16: 428–476.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gelang, M.; Cibois, A.; Pasquet, E.; Olsson, U.; Alström, P.; Ericson, P. G. P. (2009). Phylogeny of babblers (Aves, Passeriformes): major lineages, family limits and classification. Zoologica Scripta 38 (3): 225–236. doi:10.1111/j.1463-6409.2008.00374.x.
Moyle, Robert G.; Andersen, Michael J.; Oliveros, Carl H.; Steinheimer, Frank D.; Reddy, Sushma (2012). Phylogeny and Biogeography of the Core Babblers (Aves: Timaliidae). Systematic Biology 61 (4): 631–651. PMID 22328569. doi:10.1093/sysbio/sys027.
Whistler, Hugh (1949). Popular Handbook of Indian Birds (вид. 4th). London: Gurney and Jackson. с. 50–51.
Ali, Salim; Ripley, S. Dillon (1996). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 6. Cuckoo-Shrikes to Babaxes (вид. 2). Delhi: Oxford University Press. с. 178–182.
Whistler, Hugh (1941). Recognition of new subspecies of birds in Ceylon. Ibis 83 (2): 319–320. doi:10.1111/j.1474-919X.1941.tb00626.x.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 січня 2022.
Harington, H.H. (1914). Notes on the Indian Timeliides and their allies (laughing thrushes, babblers, &c.) Part III. Family — Timeliidae. Journal of the Bombay Natural History Society 23: 417–453.
Abdulali, H. (1959). A new white-throated race of the babbler Dumetia hyperythra. Journal of the Bombay Natural History Society 56: 333–335.
Baker, E.C. Stuart (1922). Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume I. (вид. 2). London: Taylor and Francis. с. 228–230.
Vyas, Rakesh; Nair, Anil (1999). Range extension of Rufousbellied Babbler Dumetia hyperythra hyperythra (Franklin). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 96 (1): 143–144.
Pamela C. Rasmussen (22 Nov 2011). Dumetia hyperythra albogularis. Avian Vocalisations Center, Michigan State University. Процитовано 14 листопада 2015.
Deepal Warakagoda (22 Mar 2003). Dumetia hyperythra phillipsi. Avian Vocalisations Center, Michigan State University. Процитовано 14 листопада 2015.
Vyas, R. (2008). Breeding notes on the Rufous-bellied Babbler Dumetia hyperythra. Indian Birds 4 (3): 114–115.
Baker, E. C. Stuart (2008). The Evolution of Adaptation in Parasitic Cuckoos' Eggs. Ibis 55 (3): 384–398. doi:10.1111/j.1474-919X.1913.tb06559.x.

Джерела

Birds of India by Grimmett, Inskipp and Inskipp, ISBN 0-691-04910-6
A Field Guide to the Birds of the Indian Subcontinent by Kazmierczak and van Perlo, ISBN 1-873403-79-8
Collar, N. J. & Robson, C. 2007. Family Timaliidae (Babblers) pp. 70 — 291 in; del Hoyo, J., Elliott, A. & Christie, D.A. eds. Handbook of the Birds of the World, Vol. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Dumetia hyperythra.

[2] Franklin, James (1831). Catalogue of Birds. Proceedings of the Committee of Science and Correspondence of the Zoological Society: 114–125.

[3] Blyth, E (1847). Notices and descriptions of various new or little known species of birds. J. Asiat. Soc. Bengal 16: 428–476.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[5] Gelang, M.; Cibois, A.; Pasquet, E.; Olsson, U.; Alström, P.; Ericson, P. G. P. (2009). Phylogeny of babblers (Aves, Passeriformes): major lineages, family limits and classification. Zoologica Scripta 38 (3): 225–236. doi:10.1111/j.1463-6409.2008.00374.x.

[phylo2012-6] Moyle, Robert G.; Andersen, Michael J.; Oliveros, Carl H.; Steinheimer, Frank D.; Reddy, Sushma (2012). Phylogeny and Biogeography of the Core Babblers (Aves: Timaliidae). Systematic Biology 61 (4): 631–651. PMID 22328569. doi:10.1093/sysbio/sys027.

[7] Whistler, Hugh (1949). Popular Handbook of Indian Birds (вид. 4th). London: Gurney and Jackson. с. 50–51.

[hbk-8] Ali, Salim; Ripley, S. Dillon (1996). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 6. Cuckoo-Shrikes to Babaxes (вид. 2). Delhi: Oxford University Press. с. 178–182.

[9] Whistler, Hugh (1941). Recognition of new subspecies of birds in Ceylon. Ibis 83 (2): 319–320. doi:10.1111/j.1474-919X.1941.tb00626.x.

[ioc-10] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 січня 2022.

[11] Harington, H.H. (1914). Notes on the Indian Timeliides and their allies (laughing thrushes, babblers, &c.) Part III. Family — Timeliidae. Journal of the Bombay Natural History Society 23: 417–453.

[12] Abdulali, H. (1959). A new white-throated race of the babbler Dumetia hyperythra. Journal of the Bombay Natural History Society 56: 333–335.

[fbi2-13] Baker, E.C. Stuart (1922). Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume I. (вид. 2). London: Taylor and Francis. с. 228–230.

[14] Vyas, Rakesh; Nair, Anil (1999). Range extension of Rufousbellied Babbler Dumetia hyperythra hyperythra (Franklin). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 96 (1): 143–144.

[15] Pamela C. Rasmussen (22 Nov 2011). Dumetia hyperythra albogularis. Avian Vocalisations Center, Michigan State University. Процитовано 14 листопада 2015.

[16] Deepal Warakagoda (22 Mar 2003). Dumetia hyperythra phillipsi. Avian Vocalisations Center, Michigan State University. Процитовано 14 листопада 2015.

[17] Vyas, R. (2008). Breeding notes on the Rufous-bellied Babbler Dumetia hyperythra. Indian Birds 4 (3): 114–115.

[18] Baker, E. C. Stuart (2008). The Evolution of Adaptation in Parasitic Cuckoos' Eggs. Ibis 55 (3): 384–398. doi:10.1111/j.1474-919X.1913.tb06559.x.