Курт Аланд

Курт Аланд (нім. Kurt Aland 28 березня 1915, Берлін13 квітня 1994, Мюнстер) — німецький євангелічний богослов, екзегет, фахівець з церковної історії і текстології Нового Завіту, професор Вестфальського університету імені Вільгельма в Мюнстері.

Курт Аланд
нім. Kurt Aland
Народився 28 березня 1915(1915-03-28)[1][2][…]
Штегліц, Штегліц-Целєндорфd, Берлін, Німецька імперія
Помер 13 квітня 1994(1994-04-13)[1][2][…] (79 років)
Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1]
Поховання
Zentralfriedhof Münsterd : 
Країна  Німеччина
 НДР
Діяльність богослов, історик церкви, історик, викладач університету
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Заклад Вестфальський університет імені Вільгельма, Університет Мартіна Лютера і Гумбольдтський університет Берліна
Членство Саксонська академія наукd, Геттінгенська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Британська академія і Саксонська академія наукd
У шлюбі з Barbara Alandd
Нагороди

почесний доктор Університету Сент-Ендрюсаd (1957)

Член Британської академіїd

honorary doctor of the University of Göttingend

Burkitt Medald (1975)


 Курт Аланд у Вікісховищі

Життєпис

У 1933 вступив до Берлінського університету ім. Гумбольдтів, де вивчав теологію, філологію, археологію та історію.

У 1938 склав іспит з теології не в самому університеті, а в так званій Сповідуючій церкві (гілки Євангелічної церкви Німеччини, яка чинила опір нацистському режиму), до якої Аланд приєднався у 1935. У Сповідуючій церкві Курт брав участь у виданні журналу «Молода церква».

У 1939 Аланд захищає ліценціат з теології під керівництвом професора церковної історії Ганса Ліцманна (18751942).

У 1939 призваний на військову службу, в 1940 отримав важке поранення у Франції, а вже в наступному році демобілізувався.

У тому ж році став головним редактором «Богословської літературної газети» («Theologische Literaturzeitung»), де публікувалися рецензії на книги і статті з теології. У 1941 захистив докторську дисертацію.

1944 стає пастором Євангелічної церкви Німеччини.

У 1946 році в совєцькій окупаційній зоні був призначений екстраординарним професором богословського факультету Берлінського університету.

З 1947 крім викладання в Берлінському університеті очолює професорську кафедру Університету Галле.

У 1950 став почесним доктором богословського факультету Геттінгенського університету.

Через критичне ставлення до політичного режиму НДР був заарештований в 1953, але після тримісячного перебування у в'язниці — випущений.

У 1958 разом з сім'єю емігрував до ФРН і влаштувався в Мюнстері. Його багатюща бібліотека, що складалася з 8 тисяч томів, була конфіскована на користь університету.

У 1959 К. Аланд стає професором Вестфальського університету імені Вільгельма в Мюнстері.

Тут він заснував Інститут новозавітної текстології в 1959 і керував ним до виходу на пенсію в 1983. Діяльність Аланда в інституті отримала всесвітню популярність у зв'язку з виданням (спільно з Ервіном Нестле) критичного грецького тексту Нового Заповіту, що враховує більшість збережених новозавітних папірусів і рукописів. Це видання відоме під ім'ям «Грецький Новий Завіт в редакції Нестле-Аланда» (Novum Testamentum Graece Nestle - Aland), воно витримало численні перевидання (останнє, 28-е видання вийшло в 2012). Крім цього, Аланд видавав і інші праці з новозавітної текстології.

Крім досліджень в галузі текстології Нового Завіту, Аланд широко відомий як церковний історик, який вивчав як раннє християнство, так і історію Реформації.

Член Нідерландської королівської академії наук ( 1976), член-кореспондент Британської академії (1969). Також Аланд став почесним докторомбогословського факультету Геттінгенсього університету (1950) і Сент-Ендрюського університету (Шотландія, 1957).

Бібліографія

Бібліографія робіт Аланда Курта налічує кілька сотень найменувань (див. Список мовою оригіналу — Аланд Курт).

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.