Курт Діггінс

Курт Діггінс (нім. Kurt Diggins; 17 жовтня 1912, маєток Морберг біля Екернферде — 1 березня 2007, Бонн) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне.

Курт Діггінс
нім. Kurt Diggins
Народився 17 жовтня 1912(1912-10-17)
Екернферде, Рендсбург-Екернферде, Шлезвіґ-Гольштейн, Німеччина[1]
Помер 1 березня 2007(2007-03-01) (94 роки)
Бонн, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Діяльність підводник, солдат, Marineoffizier
Знання мов німецька[1]
Учасник Друга світова війна[1]
Військове звання Капітан-цур-зее[1]
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Кавалер Бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Нагрудний знак мінних тральщиків
Нагрудний знак флоту
Нагрудний знак підводника

Біографія

8 квітня 1934 року вступив на флот. Пройшов тривалу підготовку. З квітня 1939 року — ад'ютант на важкому крейсері «Адмірал граф Шпее». Після загибелі крейсера 17 грудня 1939 року був інтернований в Уругваї. Здійснив 18 спроб втекти і повернутися в Німеччину. В червні 1940 року зміг втекти в Аргентину і вирушив в Буенос-Айрес, звідки під виглядом румуна у вересні повернувся в Німеччину. Служив в 6-й, з грудня — 5-й флотилії мінних тральщиків. В квітні-листопаді 1941 року пройшов курс підводника і командира підводного човна. З 12 грудня 1941 року — командир підводного човна U-458, на якому здійснив 7 походів (разом 170 днів у морі) і потопив 2 кораблі загальною водотоннажністю 7584 тонни.

Дата Назва корабля Тип Тоннаж Вантаж Екіпаж Загинули Країна Конвой
30 червня 1942 Mosfruit Торговий теплохід 2,714 Генеральні вантажі і морожене м'ясо 36 0 Норвегія
5 серпня 1942 Arletta Паровий танкер 4,870 Баласт 39 34 Британська імперія ON-115

22 серпня 1943 року U-458 був потоплений в Середземному морі південно-східніше Пантеллерії (36°25′ пн. ш. 12°39′ сх. д.) глибинними бомбами британського есмінця Істон та грецького есмінця Піндос. 8 членів екіпажу загинули, 39 (включаючи Діггінса) були врятовані і взяті в полон. 5 вересня 1947 року звільнений.

В 1956 році вступив в бундесмаріне. З жовтня 1961 року — командир ескортного фрегата «Емден». Остання посада — начальник відділу Федерального міністерства оборони в Бонні.

В 1970-х роках — виконавчий директор Асоціації офіцерів ВМС. З 1 квітня 1973 року — член Боннського морського товариства Німецької військово-морської асоціації. В 1973 році став одним із співзасновників Німецького військово-морського інституту. В 1980 роках — голова Боннської ярмарки офіцерів ВМС. З 19 листопада 1982 по квітень 1992 року — президент Асоціації німецьких підводників.[2] З 15 лютого 1998 по 31 грудня 2006 року — член Бортового товариства членів екіпажу «Емдена». Окрім цього, Діггінс був покровителем випуску 1934 року.

Звання

Нагороди

Посилання

Примітки
  1. Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 51. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  2. Präsidenten des VDU. www.ubootfahrer.de. Процитовано 23 лютого 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.