Курченко Андрій Ігорович

Андрій Ігорович Курченко народився 29 січня 1965 року в Чернівцях у сім’ї лікаря.

У 1982 році закінчив з відзнакою середню школу і вступив на перший курс Чернівецького медичного інституту за спеціальністю «Лікувальна справа», який закінчив з відзнакою у 1988 році. У студентські роки цікавився дерматологією[3].

У 1988—1990 роках навчався в клінічній ординатурі, а в 1990—1993 в очній аспірантурі на кафедрі шкірних та венеричних хвороб при Київському державному інституті удосконалення лікарів (КДІУЛ)[4]. У ті роки кафедру очолював видатний радянський дерматовенеролог, засновник української школи дерматовенерології, професор Борис Тихонович Глухенький (1925–2015)[3]. Починаючи з 1970-х років[5] на кафедрі почав розвиватися напрям імунодерматології, який до кінця 1980-х став основним[3].

У 1993 році під керівництвом професорів Глухенького Б. Т і патоморфолога Сільченка В. П.[3] Андрій Ігорович Курченко захистив кандидатську дисертацію «Роль клітинно-опосередкованого імунітету в патогенезі екземи та метод імунокоригуючої терапії хворих»[6].

З 1993 по 1997 роки працював на кафедрі шкірних і венеричних хвороб спочатку на посаді асистента[7], згодом — старшого наукового співробітника науково-дослідного центру (КДІУЛ)[1].

У 1996 проходив стажування у Великій Британії[7].

З 1997 року асистент, а з 2005 року[4] — доцент кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

У 2008 році захистив докторську дисертацію «Атопічний дерматит: характеристика змін системного та локального імунітету»[8] (науковий консультант професор Драннік Георгій Миколайович)

У 2012 році обраний на посаду завідувача кафедри клінічної імунології та алергології із секцією медичної генетики НМУ імені О. О. Богомольця[4].

У 2014 році А. І. Курченку присвоєно вчене звання професор[4].

Тематика наукових наукових досліджень професора Курченка включає: імунологію слизових оболонок і шкіри, імунодерматологію, алергологію[1], молекулярну генетику[3].

Отримав вищі професійні категорії за спеціальностями: клінічна імунологія, алергологія, та кваліфікаційні підтвердження зі спеціальностей: дерматовенерологія, генетика та організація охорони здоров’я[3].

Член двох спеціалізованих вчених рад за фахом імунологія та алергологія[7][9].

З 2011 року — віцепрезидент Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (УТІАІ)[7].

З 2012 року — експерт Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України[3].

З 2013 року — член клініко-експертної комісії МОЗ України з алергології, імунології, клінічної та лабораторної імунології[10].

Брав участь у розробці стандартів надання медичної допомоги (уніфікованих медичних протоколів) з атопічного дерматиту[11], загального варіабельного імунодефіциту[12], дефіциту мієлопероксидази фагоцитів[13], медикаментозної алергії, включаючи анафілаксію[14], герпетичної інфекції[15].

Лікар-консультант вищої категорії з клінічної імунології та алергології Інституту серця МОЗ України[16].

У 2012—2014 роках — завідувач відділом аспірантури, з 2015 року — голова апробаційної ради «Теоретична медицина»[17] Національного медичного університету імені О. О. Богомольця та член науково-координаційної ради[7].

У 2015—2017 роках — керівник НДР з вивчення клінічних, імунологічних, генетичних особливостей діагностики та лікування захворювань, асоційованих з патологією слизових оболонок та лімфоїдної тканини[18].

Заступник головного редактора фахового журналу «Імунологія та алергологія: наука і практика»[3][19], член редакційної колегії журналу «Астма та алергія»[20].

Співавтор 2 підручників, 3 навчальних посібників, 5 навчальних програм, понад 200 наукових праць[3], 7 патентів на винаходи[21].

Дійсний член Європейської та Американської академій алергології та клінічної імунології[7].

У 2001 році А. І. Курченко був одним з організаторів першої в Україні міжнародної школи молодих вчених під егідою Європейського та Американського товариств імунологів та алергологів[3]. Школа була проведена у Києві і Криму, лекції читали 32 професори, а слухачами були понад сто молодих вчених з різних країн світу[22]. У процесі підготовки почалася співпраця з професором Гарвардського університету, керівником Інституту імунологічних досліджень Нової Англії (ІRІNE) Лоуренсом Ду Баски[3], що стало початком наукового співробітництва між НМУ імені О. О. Богомольця та Інститутом імунологічних досліджень Нової Англії (IRINE) у м. Гарднер (США)[23], яке триває більш ніж 20 років.

У 2019 році професор Курченко, в межах міжурядового договору між Україною і КНР на персональне запрошення медичної компанії БоЖунь, перебував з робочим візитом у Китайській Народній Республіці. А. І. Курченком було прочитано цикл лекцій з питань генетичних основ і сучасних методів діагностики та лікування імунозалежних хвороб шкіри, проведено велику кількість консультацій, консиліумів, обговорень результатів лікування. Також було підписано договір про співпрацю наукового і консультативного напряму з Дослідним інститутом профілактики та терапії (м. Гуанчжоу, провінція Гуандун) і проведено переговори з питань залучення до спільних наукових проектів українських фахівців з академічних центрів і університетів[24].

Учасник Другого українсько-китайського форуму найвищого рівня з традиційної китайської медицини (ТКМ)[25], присвяченого інтеграції ТКМ в медичну галузь України (6—7 жовтня 2019 року, Київ)[26].

• У жовтні 2016 року нагороджений Подякою Міністерства освіти і науки України[27].
• Наприкінці 2019 року відзначений нагородою Всеукраїнської асоціації східної медицини за розбудову кооперації між українською та китайською традиційною медициною[3].

• Клінічна та лабораторна імунологія. Національний підручник / за загальною редакцією доктора медичних наук, професора Кузнецової Л. В.; доктора медичних наук, професора Фролова В.М.; доктора медичних наук, професора Бабаджана В. Д. — К. : ООО «Полиграф плюс», 2012. — 922 с. — ISBN 978-966-8977-28-2.

• Імунологія. Національний підручник / за загальною редакцією проф. Кузнецової Л. В., проф. Бабаджана В. Д., член–кор. НАМН України, проф. Харченко Н. В. — Вінниця : ТОВ «Меркьюрі Поділля», 2013. — 563 с. — ISBN 978-966-2696-79-0.

• Иммунная система слизистых, физиологическая микрофлора и пробиотики: монографія / Г. Н. Дранник, А. И. Курченко, А. Г. Дранник. — К. : Полиграф Плюс, 2009. — 141 с. — ISBN 978-966-8977-02-2
• Современные представления об этиологии и патогенезе полипозных риносинуситов, протекающих на фоне круглогодичного аллергического ринита. Монография / Л. В. Кузнецова и др. — Киев: Актавис Украина, 2015. — 94 с.
• Роль стафілококових суперантигенів в патогенезі атопічного дерматиту // Інфекц. хвороби. — 2006. — № 3.
• Production of TNF-α and IL-12 by Peripheral Blood Mononuclear Lymphocytes from Patients with Herpes Virus Infections Reflects the Intensity of Clinical Symptoms // Clinical Immunology. — 2008. — Vol. 127 (співавт.).
• Cytokine Profile Shifts In Patients With Recurrent Herpes Simplex Of The Oral Mucosa And Lips // J. of Allergy and Clinical Immunology. — 2012. — Vol. 129, issue 2 (співавт.).

• Г. В. Федорук. Курченко Андрій Ігорович. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 20 листопада 2019.
• A. Kurchenko. Elsevier. Процитовано 20 листопада 2019.
• A. I. Kurchenko. ResearchGate. Процитовано 20 листопада 2019.