Куріпка тайванська

Курі́пка тайванська[3] (Arborophila crudigularis) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[4]. Ендемік Тайваню. Найблиижчі родиці тайванської куріпки мешкають в Південно-Східній Азії. Предки тайванської куріпки потрапили на острів в часи льдодовикового періоду, коли частина континентального шельфу опинилася над водою[5].

?

Куріпка тайванська

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Куроподібні (Galliformes)
Родина:	Фазанові (Phasianidae)
Рід:	Чагарникова куріпка (Arborophila)
Вид:	Куріпка тайванська

Біноміальна назва

Arborophila crudigularis
(R. Swinhoe, 1864)[2]

Посилання

Вікісховище:	Arborophila crudigularis
Віківиди:	Arborophila crudigularis
EOL:	915214
ITIS:	176029
МСОП:	22679026
NCBI:	1344024

Опис

Довжина птаха становить 28 см. Середня вага самця становить 311 г, середня вага самички — 212 г[6]. Голова чорна, тім'я і потилиця сірі, над очима білі "брови", підборіддя і щоки білі. Горло біле, на горлі чорний "комірець". Верхня частина тіла оливково-сіра. поцяткована чорними смугами, на округлих рудих крилах по три сірих смуги. Хвіст короткий, округлий. Нижня частина тіла сизувато-сіра, боки поцятковані білими смужками. Очі чорні, навколо них вузькі червоні кільця. Дзьоб сизий, лапи оранжево-червоні. Самичка схожа на самця, одна у неї менше смуг на горлі і більше на боках[7].

Поширення і екологія

Тайванські куріпки є ендеміками острова Тайвань. Вони живуть в тропічних лісах в центрі і на сході острова. Зустрічаються на висоті від 700 до 3000 м над рівнем моря (переважно на висоті від 1500 до 2000 м над рівнем моря).

Поведінка

Тайванські куріпки живуть невеликими групами по 2-3 птаха. Живляться червами, насінням, ягодами, пагонами, листям і комахами. Сезон розмноження триває з березня по квітень. В кладці 6-8 яєць. Інкубаційний період триває 24 дні[8].

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція тайванських куріпок становить від 30 до 75 тисяч птахів.

Примітки

BirdLife International (2016). Arborophila crudigularis.
Swinhoe, Robert (1864). Letters, Extracts from Correspondence, Notices, &c. Ibis 6: 425–426. doi:10.1111/j.1474-919x.1864.tb07881.x.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 листопада 2021.
Chen, D.; Chang, J.; Li, S.; Liu, Y.; Liang, W.; Zhou, F.; Yao, C.; Zhang, Z. (2015). Was the exposed continental shelf a long-distance colonization route in the ice age? The Southeast Asia origin of Hainan and Taiwan partridges.. Molecular Phylogenetics and Evolution 83: 167–173. doi:10.1016/j.ympev.2014.11.006.
Brazil, Mark (2009). Birds of East Asia: China, Taiwan, Korea, Japan, and Russia. A&C Black. с. 34. ISBN 9780691139265.
MacKinnon, John; Phillipps, Karen (2000). A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press. с. 39. ISBN 9780198549406.
Madge, Steve; McGowan, Phil (2010). Pheasants, Partridges & Grouse: Including buttonquails, sandgrouse and allies. Bloomsbury. с. 258–259. ISBN 9781408135655.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Arborophila crudigularis.

[Swinhoe1864-2] Swinhoe, Robert (1864). Letters, Extracts from Correspondence, Notices, &c. Ibis 6: 425–426. doi:10.1111/j.1474-919x.1864.tb07881.x.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 листопада 2021.

[5] Chen, D.; Chang, J.; Li, S.; Liu, Y.; Liang, W.; Zhou, F.; Yao, C.; Zhang, Z. (2015). Was the exposed continental shelf a long-distance colonization route in the ice age? The Southeast Asia origin of Hainan and Taiwan partridges.. Molecular Phylogenetics and Evolution 83: 167–173. doi:10.1016/j.ympev.2014.11.006.

[Brazil-6] Brazil, Mark (2009). Birds of East Asia: China, Taiwan, Korea, Japan, and Russia. A&C Black. с. 34. ISBN 9780691139265.

[MacKinnon-7] MacKinnon, John; Phillipps, Karen (2000). A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press. с. 39. ISBN 9780198549406.

[Madge-8] Madge, Steve; McGowan, Phil (2010). Pheasants, Partridges & Grouse: Including buttonquails, sandgrouse and allies. Bloomsbury. с. 258–259. ISBN 9781408135655.