Кушетка

Симпосій, чоловіки напівлежать на кліне. Грецька фреска 475 р до н. е. на північній стінці «Гробниці нирця / пірнальника» з Національного археологічного музею в Пестумі, Італія.

Вважається, що перші поєднання стільця і ліжка виникли в Стародавньому Єгипті. Найдавніші відомі моделі були зроблені з пальмових палиць зв'язаних мотузкою або сплетеними стрічками сиром'ятної шкіри. Пізніше єгипетські майстри почали застосовувати шипові з'єднання при виготовленні дерев'яних каркасів ліжок і облицьовувати ліжка слоновою кісткою або чорним деревом, багато прикладів таких меблів виявлені в гробницях 1-ї династії (3100-2890 до н. е.).[2]

У Стародавній Греції на симпосіях чоловіки напівлежали на різновиді кушетки клінії чи кліне (грец. κλίνη — «ложе, кушетка»). Звичай греків сидіти за столом став змінюватися на розміщення напівлежачи на кушетці вже у 8-ому столітті до н. е.[2]

Римляни також використовували кушетки, щоб лежати вдень і спати вночі. Розвинені з грецького прототипу, римські кушетки виготовлялись з різьбленими дерев'яними або відлитими з бронзи ніжками. Римляни також використовували крісло типу кушетки (лат. accubitatio) для лежання під час їжі (лат. accubatio/accubitio). У римських бенкетах, зазвичай, використовувалися ложа розраховані на три особи, які розташовувались з трьох сторін стола в триклінії (їдальня в римському домі), таким чином на бенкеті могло бути 9 людей[2]. Римляни не практикували оббивати меблі тканиною, тому для кушеток використовувались зручні подушки, покривала і шкури тварин.[3]

На початку 18 століття у Франції вперше[4] назва chaise longue («довгий стілець») застосовується щодо меблів з оригінальною функцією для півлежання з ногами, покладеними на продовження крісла. На відміну від дивана і кушетки ці меблі не були різновидом ліжка, а складалися з крісла, до якого приставляли табурет.

• Кушетки Нового часу
• 
  Кушетка XVIII століття в стилі рококо
• 
  Кушетка середини XVIII століття
• 
  Кушетка в стилі королеви Анни (за ім'ям Анни Стюарт)
• 
  Кушетка із салону мадам Рекам'є, 1798 р.
• 
  Кушетка кінця XIX століття

Отоманка

Отоманка

• Отома́нка має високий підголівник, і нижчу частину для відпочинку ніг, з'єднані похилою частиною. Отоманка є асиметричною кушеткою. Вони були популярні у будуарах Франції на початку 19 століття[5][6].

«Рекам'єр»

Портрет Жульєтти Рекам'є на кушетці, названій на її честь, художник Жак-Луї Давід, 1800 р.

• «Рекам'є́р» або рекам'є́ (фр. récamière, récamier) має дві підняті вигнуті спинки на коротких сторонах і відкриті довгі сторони. Він іноді асоціюється зі стилем французького ампіру (неокласичним). Названий на честь французької світської дами, господині модного салону Жулі Рекам'є (1777—1849), яка відпочивала в елегантних позах на дивані такого роду. Форма рекам'є схожа на традиційне фр. lit bateau, дос. «ліжко-човен», але призначене для вітальні, а не для спальні[5].

«Дюшесс брізе»

Duchesse brisée

• «Дюше́сс брізе́» (фр. Duchesse brisée — «розбита/складана/складена герцогиня») — кушетка складена з кількох частин: крісло і довгий ослінчик під ноги, або два крісла з табуретом між ними. Походження назви невідоме.

«Лашез»

Сидіння La Chaise виготовлене зі скловолокна.

• «Лаше́з» (фр. La Chaise — «Стілець»): модерністський варіант кушетки, витвір промислового дизайну, створений в 1948 році сімейною парою американських дизайнерів Чарльзом і Рей Імзами.

Кушетка для масажу

Пізніше з'явився такий різновид кушетки, як «медична кушетка», яка на відміну від ліжка використовують для проведення різноманітних терапевтичних сеансів.

Медична кушетка є невід'ємним атрибутом будь-якого лікувального закладу. Медична кушетка багатофунціональна — використовується як для оснащення лікарняних палат, так і для огляду пацієнтів. Серед основних видів медичних кушеток можна виділити:

• оглядові кушетки,
• косметологічні кушетки,
• фізіотерапевтичні кушетки.

Масажний стіл не є кушеткою.

• Диван
• Клінія
• Отоманка
• Тахта

• Segal, Troy (23 квітня 2019). All About American and European Daybeds. The Spruce Crafts, Dotdash. Процитовано 26 червня 2019.