Кіберлюди

Тоді, як інші давні вороги Доктора — далеки — були в цілому незмінні протягом двадцяти шести сезонів оригінального серіалу, кіберлюди, як відмічалося, змінювалися з майже кожним зіткненням. Кіберлюди 3 — гуманоїди, але були кібернетично «вдосконалені», у яких залишилося трохи органічних частин. У їх першій появі в серіалі єдиними частинами їхніх тіл, які все ще здавалися людськими, були руки. У наступній появі у «Місячній базі» кіберлюди вже мали тіла повністю вкриті металевим захистом, їхні руки були замінено двома маніпуляторами-кліщами, але вони трансформувалися назад у п'ятипалі руки. Спочатку, поки їх небагато, Кіберлюди мають тенденцію до прихованої діяльності та використання людських пішаків або роботів. Вони також прагнуть збільшити свою чисельність, перетворюючи звичайних людей на кіберлюдей. Цей процес відомий під назвою «кіберперетворення».

Мається на увазі, що під залізними оболонками збереглись органічні компоненти, що ставить кіберлюдей поряд із кіборгами, а не роботами. У «Десятій планеті» кіберлюдина говорить групі людей: «наші мізки точно такі самі, як ваші». Хоча на час «Нападу кіберлюдей» їхні мізки, ймовірно, були замінено електронікою. Також у цій самій історії у двох людських рабів — ув'язнених кіберлюдей на планеті Телос на ім'я Бейтс і Страттон — показано, що їхні органічні руки та ноги були видалені кіберлюдьми й замінені кіберпротезами. У «Землетрусі» (1982) підборіддя акторів були дуже помітні крізь ділянку в шоломі для підкладання деякої органічної речовини. В «Могилі кіберлюдей» (1967) вени та мозок були видимі крізь куполоподібну голову Кіберконтролера і в точності так само в «Нападі кіберлюдей» (1985) і «Сталевій ері» (2006), мозок Кіберконтролера видимий крізь купол. Першим є Кіберконтролер Мондас, а другим — Джон Люмік з альтернативної версії Землі. Проте у «Помсті Кіберлюдей» Доктор говорить, що вони — «цілком машинні істоти». В серії «Срібний кошмар» кіберлюди стають майже невразливими та здатні покращувати себе, аналізуючи шкоду, завдану їм. Крім того, вони здатні перетворювати на кіберлюдину будь-яку плоть за допомогою кібермітів (покращені кібермети), у тому числі й Володаря Часу. А також у серії «Наступний Доктор» міс Хардіган, новий кіберлідер, відчула радість.

Хоча кіберлюди часто стверджують, що вони покінчили з людськими емоціями, вони показали емоції в межах гніву стосовно самовдоволеності Доктора (хотя це присутнє лише під час їх появ у 1980-х). Деяким кіберлюдям у ранніх історіях навіть давали окремі імена, такі як «Кренг». Деякі паралельні земні кіберлюди справді зберігали деякі спогади про своє передконверсійне життя, хоча їх емоційна відповідь змінилася. У «Кібержінці» часткове перетворення на кіберлюдину — Ліза Галлет, яка могла нести емоції, але згодом цілком збожеволіла, передавши свою свідомість кіберсутності. У «Судному дні» Івон Гартман у змозі зберегти щонайменше деякі елементи своєї індивідуальності, намагається запобігти проникненню групи інших кіберлюдей назад у порожнечу. Вона плаче, і сльози нагадують нафтоподібну речовину чи кров. У тому самому епізоді кіберлідер висловлює явне засмучення при відмові людей здатися, хоча у більш пізній сцені він критикує Доктора за прояв емоцій. У «Сталевій ері» Доктор у змозі здолати кіберлюдей, вимикаючи їхні емоційні інгібітори, дозволяючи їм «бачити» те, що трапилось із ними. Коли вони здатні емоційно, по-людськи, зрозуміти, що з ними сталося, вони гинуть від надсильного шоку. Нарешті, коли перший кіберлідер гине, його голова вибухає з невеликою кількістю білої рідини — епізод посилається до запатентованої суміші хімікатів Сайбус Індастріз, що використовується для збереження мозку.

Також мається на увазі, що кіберлюди навмисно наслідували емоції, щоб залякати чи натиснути на своїх жертв, оскільки при кіберперетворенні видаляються всі емоції. Сайбус Індастріз вирішували це питання по-іншому — за допомогою нейроінгібітора, що пригнічував почуття, але залишав вільним розум. Доктор може вимкнути його, але це загрожує смертю кібер-одиниці. В принципі, той самий метод може підійти і до кіберлюдей з планети Мондас, але поки цей факт лишається під сумнівом.

За багато років згадано багато слабкостей кіберлюдей. Найвідоміша з них — золото. Їхню відразу до золота не було згадано до їхньої спроби знищити астероїд «Вога» (так звана «планета золота») у «Помсті кіберлюдей» (1975). Спочатку було пояснено, що через свою антикорозійну природу золото забиває їхні дихальні системи. Наприклад, «золоті стволи» — зброя, що використовувалася під час кібервійн у майбутньому, використовували золотий пил для знищення цілі. Проте у більш пізніх серіях золото мало слабший ефект як зброя. У кіберлюдей нового серіалу така слабкість виявилась у «Срібному кошмарі». Кіберлюди вельми нестійкі проти власної зброї. До інших слабкостей кіберлюдей з Мондаса (а також Кіберіадських кіберлюдей) відносяться розчинники, підвищена гравітація та дуже високі рівні радіації. У «Сталевій ері» ЕМІ-граната, як показують, калічить кіберлюдину та виводить з ладу її емоційний інгібітор. Їхня броня часто зображується гнучкою та стійкою до куль, але може продавитися під набоями, зробленими з золота. Кіберлюди з паралельної Землі є куленепробивними та дуже еластичними, але все ж, вельми неміцними — вони вразливі до важких вибухових речовин, електромагнітного імпульсу, спеціалізованого озброєння та зброї далеків.