Ківшарівка
Ківшарівка — селище міського типу Харківської області, підпорядковане місту Куп'янськ.
смт Ківшарівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район/міськрада | Куп'янськ |
Рада | Куп'янська міська рада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засноване | 1970 |
Площа | 5,4 км² |
Населення | ▼ 19 058 (01.01.2017)[1] |
Густота | 3529,26 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63738 |
Телефонний код | +380 5742 |
Географічні координати | 49°37′46″ пн. ш. 37°40′36″ сх. д. |
Висота над рівнем моря | 96 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Куп'янськ-Вузловий (станція) |
До станції: | 2 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 123 км |
- автошляхами: | 135 км |
Селищна влада | |
Адреса | 63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, просп. Конституції, 3 |
Голова селищної ради | Мацегора Геннадій Миколайович |
Карта | |
Ківшарівка | |
Ківшарівка | |
Населення за переписом 2001 року становить 20 729 (9652/11077 ч/ж) осіб — найбільше селище міського типу в Україні.
Географічне розташування
Селище міського типу Ківшарівка розміщене на лівому березі річки Оскіл, вище за течією на відстані 1,5 км розташований смт Куп'янськ-Вузловий, нижче за течією на відстані 7 км розташоване село Глушківка, на протилежному березі — село Осиново. По селищу протікає пересихаюча річечка «Дубівка», вище за течією якої примикає село Новоосинове. Поруч проходить залізниця, станція Роз'їзд Ківшарівка. До селища примикають великі лісові масиви.
Історія
В 1710 р. було створено хутір Ківшарівка, названий за прізвищем родини Ківшар. Це був один з перших неприміських хуторів. який виник на лівоберіжжі річки Оскіл. Початок Ківшарівка бере від Сухого Яру та гнилищі, де зараз знаходиться сучасний Куп'янський Територіальний Центр професійної освіти (колищнє ВПУ-27). Назва селища[2]
Селище створене в 1970 році шляхом об'єднання сіл Притулова, Заборівка і Ківшарівка.
Економіка
- Куп'янське механоскладальне підприємство (КМСП), ТОВ.
- Торгперспектива, ТОВ (кол. Куп'янський ливарний завод, ВАТ).
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячі садки № 10, № 12, № 15.
- Середня школа № 11.
- Середня школа № 12.
- Гімназія № 2.
Відомі жителі
- Кошовий Євген Вікторович «Лисий»[3] (7 квітня 1983, Ківшарівка, Харківської області) — український актор студії «95 квартал», колишній актор КВН.
- Живолуп Михайло Андрійович — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Командир 126-го гвардійського бомбардувального авіаполку[4] 1-ї повітряної армії Західного фронту, гвардії підполковник.
- Закопайло Максим Олександрович (1989—2014) — молодший сержант Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
- Савлепов Антон Олегович — учасник групи «Квест Пістолс» (англ. Quest Pistols).
- Бобров Олександр Миколайович — тренер в дитячо-юнацькому футболі Росії. Працював в Академії імені Юрія Петровича Конопльова (Самарська область) і в Футбольній школі «Чертаново» (Москва). Трагічно загинув 8 березня 2011 року в рідному місті.
- Анікєєв Юрій Володимирович — український спортсмен, спеціалізується на грі в шашки. Міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту України. Чемпіон світу 2004 року з бразильських шашок, чемпіон Європи 2005 року в бліці з міжнародних шашок, багаторазовий чемпіон України з міжнародних шашок.
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Прогноз погоди в смт. Ківшарівка
Фотографії
- Один із пейзажів Ківшарівки
- Церква Свято-Духівської парафії
- Храм Святих Благодійних Князів Петра та Февронії
- Палац культури імені В.I. Кошелєва
- Меморіал пам'яті воїнів-авіаторів ВВВ
- Стела пам'яті воїнів ВВВ
- Меморіал пам'яті воїнів Афганської війни.
- Фізкультурно-оздоровчий комплекс
- Поліклінічне відділення куп'янської міської лікарні
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Вікторія Ківшар. Історія Ківшарівки. Як утворилось селище Ківшарівка Архівовано 20 жовтня 2018 у Wayback Machine. // Вісник Куп'янщини.
- Повна версія інтерв'ю з Євгеном Кошовим. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 25 липня 2014.
- Герої СРСР — Льотчики: Бомбардувальники. Архів оригіналу за 18 листопада 2009. Процитовано 25 липня 2014.