Кінець «Сатурна»

«Кінець „Сатурна“» — радянський художній фільм 1968 року за документальною повістю Василя Ардаматського, продовження фільму «Шлях до „Сатурна“». Друга частина трилогії. Продовження у фільмі «Бій після перемоги».

Кінець «Сатурна»
рос. Конец «Сатурна»
Жанр військовий
Режисер Віллен Азаров
Сценарист Василь Ардаматський
Михайло Блейман
Віллен Азаров
У головних
ролях
Зоя Василькова
Михайло Волков
Оператор Марк Дятлов
Композитор Олександр Флярковський
Художник Семен Ушаков
Кінокомпанія "Мосфільм"
Тривалість 91 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
Рік 1968
IMDb ID 0168029

Сюжет

Отримавши відомості про німецьких шпигунів, радянські розвідники змогли дезінформувати розумного і підступного ворога за допомогою фальшивих повідомлень. Діяльність потужного розвідоргану «Сатурн» виявляється нейтралізованою. В основу сюжету покладена кіноверсія однієї з радіоігор з противником, яку вів контррозвідник Григорій Григоренко.

У ролях

Знімальна група

  • Автори сценарію: Василь Ардаматський, Михайло Блейман, Віллен Азаров
  • Режисер: Віллен Азаров
  • Оператор: Марк Дятлов
  • Художник: Семен Ушаков
  • Композитор: Олександр Флярковський
  • Другий режисер: Ігор Гостєв
  • Звукооператор: Ігор Майоров
  • Диригент: Емін Хачатурян

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.