Фрейндліх Бруно Артурович

Бруно Артурович Фрейндліх (10 жовтня (27 вересня с. ст.) 1909, Санкт-Петербург, Російська імперія 7 липня 2002, Санкт-Петербург, Росія) радянський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1974). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1951). Батько Аліси Фрейндліх.

Фрейндліх Бруно Артурович
Ім'я при народженні англ. Bruno Arturovich Freindlich
Народився 27 вересня (10 жовтня) 1909[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Помер 7 липня 2002(2002-07-07)[1] (92 роки) або 9 липня 2002(2002-07-09)[3] (92 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Літераторські мостки
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Росія
 Російська СФРР
Діяльність актор
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв (1934)
Знання мов російська
Заклад Александринський театр
Роки активності з 1931
Діти Фрейндліх Аліса Брунівна
Нагороди

IMDb ID 0293827

Біографія

Народився 1 жовтня 1909 року в сім'ї російських німців. Його предки були майстрами-склодувами, запрошеними до Росії царським указом.

Навчався в Ленінградському технікумі сценічних мистецтв (1931—1934), у Ленінградському інституті підвищення кваліфікації (1936—1938). Під час навчання познайомився з актрисою Ксенією Федоровою і вони одружилися, в грудні 1934 року у них народилася дочка Аліса.

В 19451947 роках — актор кіностудії «Ленфільм». В 1946 році перейшов в Великий драматичний театр імені Г. А. Товстоногова, а з 1948 року став актором ЛАТД імені О. С. Пушкіна.

Помер 7 липня 2002 року у С.-Петербурзі й похований на Літераторських мостках.

Фільмографія

  1. 1949 «Олександр Попов» Г. Марконі
  2. 1950 «Мусоргський» Цезар Антонович Кюї
  3. 1951 «Бєлінський» професор Щепловидов
  4. 1952 «Римський-Корсаков» Раменськийє
  5. 1952 «Живий труп»
  6. 1954 «Кортик» Нікітський
  7. 1954 «Герої Шипки» Дьюла Андраші
  8. 1955 «Два капітана» Іван Павлович Корабльов
  9. 1955 «Дванадцята ніч» блазень Фесті
  10. 1956 «Софія Ковалевська» Клаус фон Шведліц
  11. 1956 «Різні долі» композитор Ігор Степанович Рощин
  12. 1957 «Дон Кіхот» Герцог
  13. 1958 «Батьки і діти» Павло Петрович Кірсанов
  14. 1958 «У дні Жовтня» полковник Г. П. Полковников
  15. 1963 «Каїн XVIII» начальник Таємної Поліції
  16. 1963 
  17. 1964 «Державний злочинець» Віктор Дорі
  18. 1965 «Залп „Аврори“» командир «Аврори»
  19. 1966 Два квитки на денний сеанс Блинов
  20. 1968 «Гроза над Білою» адмірал О. В. Колчак
  21. 1968 «Мертвий сезон» Валерій Петрович
  22. 1968 «Шлях до «Сатурна»» адмірал Канаріс
  23. 1968 «Кінець «Сатурна»» адмірал Канаріс
  24. 1970 «Біг» білий головнокомандувач
  25. 1970 «Чайковський»  І. С. Тургенєв
  26. 1971 «Місто під липами»
  27. 1972 «Справи давно минулих днів» Савельєв
  28. 1973 «Впізнання»
  29. 1973 «Цемент»
  30. 1976 «Тимур і його команда» Федір Григорович Колокольчиков
  31. 1976 «Мене це не стосується» Клівенський
  32. 1978 «Освідчення в коханні» Старий
  33. 1978 «Будинок будується»
  34. 1980 «Я — акторка» старий актор
  35. 1981 «Росія молода» адмірал Патрік Гордон
  36. 1982 «Дві глави з сімейної хроніки»
  37. 1984 «Іван Павлов. Пошуки істини» І.С. Тургенєв
  38. 1985 «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда» Кул
  39. 1985 «Битва за Москву» маршал Б. М. Шапошников
  40. 1987 «Час літати»
  41. 1989 «Сталінград» маршал Б. М. Шапошников

Нагороди

Почесні звання

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.