Кіноляп
Ляп в кінематографі (або кіноляп) — технічна, логічна чи фактологічна помилка при зйомках, монтажі фільму чи мультфільму, яка, будучи помічена, порушує природність того, що відбувається на екрані і так чи інакше розкриває глядачеві деякі деталі виробництва картини. Ляпи можуть бути допущені як випадково, так і навмисно.[1] Слово «ляп» походить від слова «ляпсус» (лат. lapsus - падіння, помилка), що означає «обмовка, мимовільне упущення, промах».
Особливості
Як визнають режисери, в більшості випадків ляпи — це технічні проблеми[2], яких неможливо уникнути при такому складному процесі, як зйомка фільму. Втім, є чимало випадків, коли неправильне відображення реальності, що трактується глядачами як ляп, допускається навмисно, скажімо, в ідеологічних цілях або виправдовується художнім задумом. Так, у фільмі «Балада про солдата», дія якого відбувається у 1942, герої носять погони, введені в РСЧА в 1943. Режисер фільму Григорій Чухрай стверджував, що зробив це спеціально,[2] оскільки в Європі, де потенційно могли побачити цей фільм, вже сформувався образ радянського солдата в погонах, і режисер не хотів його псувати.
Деякі кінематографічні умовності стали настільки звичними, що на них уже не звертають увагу і вони переходять у штампи. Наприклад, те, що в бойовиках герої ховаються від куль за дверцятами автомобіля, тілом іншої людини або навіть за дерев'яними меблями.
Є ляпи, які стали класикою і своєрідною візитною карткою фільмів, без яких їх уже не можна уявити. Так, відомим є висловлювання Джорджа Лукаса, що коментував ефектні вибухи в серії фільмів «Зоряні війни»:
Я хвилювався про те, що фанати наукової фантастики почнуть говорити «адже в космосі звуки не поширюються». Але забудьмо про науку. Це і так зрозуміло... Я ж хотів зняти космічну фантазію.[3] |
Кількість помилок у фільмі тривалістю менше двох годин може досягати сотень і безпосередньо залежить від того, наскільки він популярний. Пошук ляпів перетворюється на своєрідний вид спорту.[4] Фільми без виявлених помилок є рідкісним винятком.[5]
Класифікація
На профільних сайтах склалася певна класифікація ляпів.[6][7]
Назва | Опис | Приклад |
---|---|---|
Фактична помилка (Factual error) | Відтворення сюжету з порушенням фактичної інформації, логіки, перекручене трактування історії, законів природи, мови, анахронізми. | «Сибірський цирульник»: в 1905 на американському прапорі зображені 50 зірок (у той час їх було 45); курсанти носять протигази, винайдені в 1915, а поїзд рухає паровоз, побудований через 20 років після подій фільму.
«Хітмен»: дія відбувається в Росії, а вуличні вивіски болгарською мовою.[8] |
Прокол сюжету, або концептуальний ляп (Plot hole) | «Вплетена» у сюжет фактична помилка, яку не можна «списати» на режисерський задум. Нелогічності в розвитку сюжету. | Сюжет фільму «Ангели і демони» заснований на тому, що Папою Римським може стати лише кардинал, а камерленго кардиналом не є. Насправді все навпаки — Папою може стати будь-який неодружений католик, а камерленго — кардинальська посада. |
Помилка зв'язності сюжету (Continuity) | Раптова поява, зникнення і перестановка об'єктів, що становлять антураж сцени. Недоладності в часі, в черговості подій, появі героїв у кадрі. При використанні комп'ютерного моделювання для спецефектів — помітні розбіжності між знятим на натурі та змодельованим елементом однієї сцени. Відноситься до найпоширеніших помилок. | «Операція «И» та інші пригоди Шурика»[9]: Бовдур суне в праву внутрішню кишеню куртки пляшку горілки. Його наздоганяє Шурик і під час бою на рапірах пробиває пляшку, яка виявляється пляшкою червоного вина в лівій кишені.
«Матриця», бій в холі з колонами. Спочатку мармурове облицювання всіх колон кришиться пострілами героїв і приводиться в повну непридатність, потім, в кадрі вибуху бомби в цьому ж холі — колони в ідеальному стані, в їх облицюванні відбивається полум'я вибуху, при тому, що на підлозі залишилися всі належні сліди бою. |
Випадкове попадання в кадр (Crew or equipment visible) | Технічний персонал, кінематографічне обладнання, сторонні люди або предмети, які випадково потрапили в кадр. | «Матриця»: безліч епізодів, де оператор відбивається в окулярах, дверних ручках і дзеркалах.[10] |
Нереальність сцени (Revealing mistakes) | Помилки, при яких стає ясно, що сцена нереальна і поставлена штучно. У тому числі епізоди, де видно, що акторів дублює каскадер, видимі сліди попередніх дублів. | У багатьох радянських фільмах дикі ведмеді з'являються в кадрі з нашийником.[11]
Класичний ляп такого типу — патронні магазини з нереальною кількістю набоїв.[7][12] |
Несинхронність звуку і відео (Audio / visual unsynchronized) | Для шумових ефектів — типова помилка звукооператора або шумовика. Для мови — як правило, пов'язано з тим, що при зйомці актори говорять одне, а при озвучуванні задум змінюється. У радянському кінематографі нерідко пов'язано з вимогами цензури. |
«Пес Барбос і незвичайний крос»: на човні рибнагляду встановлений двотактний мотор «Москва», але звук від чотиритактного двигуна серії «Л», що широко застосовувався на човнах у ті роки.
«Діамантова рука»[13]: героїня Мордюкової вимовляє фразу «… таємно відвідує коханку». У сценарії замість слова «коханку» було слово «синагогу», і саме воно читається по губах. |
До кіноляпів можна віднести невідповідності при повторному показі тих самих подій. Наприклад, у флешбеках або в «короткому змісті попередніх серій» можуть зустрічатися кадри, які насправді в попередніх серіях або відсутні, або присутні в іншому вигляді (різні дублі).
Значення
Ляпи самі по собі стали об'єктом уваги при створенні фільмів. Є цілий ряд картин, які обіграють кіноляпи і кіноштампи, такі як «Голий пістолет», «Гарячі голови», "Мовчання шинки "; радянські мультфільми «Пограбування по ...», «Шпигунські пристрасті». Існують ресурси в Інтернеті та форуми, повністю присвячені кіноляпам та їх пошуку.
Див. також
- Tramvision.ru — сайт, на якому розміщена велика колекція кіноляпів
Посилання
- Міжнародна база фільмів (підрозділ goofs у кожного фільму)
- Світ ляпів
- Movie mistakes (англ.)
- Російськомовна збірка кіноляпів
Примітки
- Як народжуються кіноляпи
- Документальний фільм «Плівка все стерпить» 2006 рік. Режисер Кузовенко
- The Force Behind Star Wars
- Вилов кіноляпи
- [недоступне посилання з липня 2019]
- Terminator 2 goofs
- Класифікація ляпів
- goofs Hitman (2007 / I) — Goofs <! — Заголовок доданий ботом -->
- «Операція И та інші пригоди Шурика». Архів оригіналу за 9 березня 2008. Процитовано 9 березня 2008.
- Matrix goofs
- Кавказька полонянка. Архів оригіналу за 15 липня 2002. Процитовано 15 липня 2002.
- Чужий проти Хижака (2004) — Goofs <! — Заголовок доданий ботом -->
- «Діамантова рука». Архів оригіналу за 24 січня 2002. Процитовано 24 січня 2002.