Кіт Джозеф

Кіт Джозеф, барон Джозеф (англ. Keith Sinjohn Joseph, Baron Joseph; 17 січня 1918(19180117), Лондон 10 грудня 1994, там само) британський політик-консерватор, міністр в урядах Гарольда Макміллана, Александра Дугласа-Г'юма, Едварда Хіта і Маргарет Тетчер. Один з найближчих соратників Тетчер, співзасновник тетчеризму.

Кіт Джозеф
англ. Keith Joseph
Народився 17 січня 1918(1918-01-17)[1][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер 10 грудня 1994(1994-12-10)[1][2][…] (76 років)
Лондон, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність політик, солдат, баррістер, company director
Alma mater коледж Магдалениd, Школа Герроу і Lockers Park Schoold
Знання мов англійська
Учасник Друга світова війна
Титул Баронет
Посада міністр освіти Великої Британіїd, Державний секретар з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегіїd, тіньовий секретар внутрішніх справd, Secretary of State for Health and Social Servicesd, Член Таємної ради Великої Британії, член Палати лордів, Член 49-го парламенту Сполученого Королівства[3], Член 48-го парламенту Сполученого Королівства[3], Член 47-го парламенту Сполученого Королівства[3], Член 46-го парламенту Сполученого Королівства[3], Член 45-го парламенту Сполученого Королівства[3], Член 44-го парламенту Сполученого Королівства[3], Член 43-го парламенту Сполученого Королівства[3], Член 42-го парламенту Сполученого Королівства[3], Член 41-го парламенту Сполученого Королівства[3], Secretary of State for Walesd, міністр охорони здоров'я Великої Британіїd, тіньовий міністр здоров'яd і Minister of State for Traded
Партія Консервативна партія
Батько Samuel George Josephd
Мати Edna Cicely Phillipsd[4]
У шлюбі з Hellen Louise Guggenheimerd і Yolanda Victoria Castrod
Діти James Samuel Josephd[4], Emma Catherine Sarah Josephd[4], Julia Rachel Josephd[4] і Anna Jane Rebecca Josephd[4]

Життєпис

Він був сином сера Семюеля Джозефа, мер Лондона у 19421943 рр., який на той час мав титул баронета. Джозеф успадкував титул баронета після смерті батька у 1944 р. З тих пір він був відомий як сер Кіт Джозеф. Він здобув освіту у Коледжі Магдалени в Оксфорді, де вивчав юриспруденцію.

Під час Другої світової війни він воював у званні капітана у Королівській артилерії. У ході бойових дій на італійському фронті був поранений. Після війни він був прийнятий до колегії адвокатів, працював у страховій компанії і обирався альдерманом Лондонського Сіті.

У 1956 р. був обраний до Палати громад на довиборах. Незабаром він став парламентським секретарем. Після 1959 р. обіймав безліч дрібних посад в уряді, у тому числі у Міністерстві будівництва та Міністерстві торгівлі Після Ночі довгих ножів у 1962 р. він став членом кабінету як міністр житлового будівництва та місцевого самоврядування.

Після поразки консерваторів на виборах у 1964 р., Джозеф був представником партії з соціальних питань, а потім праці. У 1967 р. він став представником партії з питань торгівлі. Після перемоги на виборах у 1970 р., він був міністром соціальних послуг. Коли Консервативна партія знову опинилася в опозиції (1974 р.), Джозеф став прихильником Маргарет Тетчер. Він був одним із засновників аналітичного Центру політичних досліджень. Він грав значну роль у підготовці передвиборного маніфесту торі у 1979 р. Після перемоги на виборах був міністром промисловості. Він почав підготовку до приватизації багатьох державних підприємств.

Міністром промисловості залишався до 1981 р., коли очолив Міністерство освіти і науки. На цій посаді намагався ввести зміни у систему освіти, спроба реформувати зарплату вчителів призвела до конфлікту з профспілками і хвилі страйків. У 1985 р. він опублікував «Білу книгу» про функціонування університетів. У 1986 р. він пішов у відставку з кабінету, а у 1987 р. залишив парламент. Він отримав титул барона Джозефа і входив до Палати лордів. Він помер у 1994 р.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.