Кіфі
Кі́фі (грец. κυ̑φι) — складна ароматична речовина, що вживалася в Стародавньому Єгипті для обрядових і медичних цілей.
Назва
Слово κυ̑φι (латинізована форма kyphi) є грецькою адаптацією дав.-єгип. kap-t («пахощі»), що утворене від кореня kap («пахнути», «куритися», «нагрівати», «горіти», «запалювати»)[1][2]. Цей корінь представлений і в індоєвропейських мовах, зі схожими значеннями: пор. санскр. कपि («пахощі»), грец. καπνός («дим»), лат. vapor («пара», «випари», «дим»)[3][4].
Історія
Згідно з Плутархом (De Iside et Osiride) і «Судою» (розділ Μανήθως), єгипетський жрець Манефон (бл. 300 до н. е.) написав посібник під назвою «Щодо приготування кіфі» (грец. Περὶ κατασκευη̑ϛ κυφίων), але жодного екземпляра цієї роботи не збереглося[5][6]. Три рецепти кіфі часів Птолемейської династії викарбувані на стінах храму Едфу і храму у Філах[7].
Грецькі рецепти кіфі записані Діоскоридом (De materia medica, I, 24), Плутархом (De Iside et Osiride, § 80) і Галеном (De antidotis, II, 2).[7]
Виробництво
Єгипетські рецепти кіфі містили по шістнадцять інгредієнтів кожний. Діоскорид згадує десять інгредієнтів, спільних для всіх рецептів, Плутарх — шістнадцять, Гален — п'ятнадцять. Число шістнадцять як кількість складових кіфі Плутарх обґрунтовує з математичного погляду.
Ідентифікація деяких інгредієнтів становить труднощі, наприклад, грецькі рецепти згадують ἀσπάλαθος, який римські автори описують як колючий чагарник (aspalathus), але науковці з цим не згодні, стверджуючи, що малася на увазі рослина з родини Метеликові (дрік, рокитник, віничник), Convolvulus scoparius,[7] і Genista acanthoclada[8]. Єгипетські рецепти перелічують назви рослин, ототожнення яких з якимись сучасними не уявляється можливим.
Приготування включало змішування інгредієнтів і їхнє варіння. Отриману речовину скочували в кульки, які використовували в курильницях, а також вживали внутрішньо при захворюваннях печінки й легень[7].
Інгредієнти за Діоскоридом
Інгредієнти за Плутархом
Окрім інгредієнтів, перелічених Діоскоридом, згадано ще 6:
Інгредієнти за Галеном
До інгредієнтів, перелічених Діоскоридом, додано ще 5:
- коричник китайський
- кориця (може бути замінена кардамоном)
- шафран
- бдолах
- нард
Примітки
- E. A. Wallis Budge (1920). kap-t. Egytian Hieroglyphic Dictionary 2. John Murray. с. 786b.
- Heinrich Brugsch (1868). kep, kepu. Hieroglyphisch-demotisches Wörterbuch 4. Hinrich. с. 1492.
- August Fick (1871). kvap, kap. Vergleichendes Wörterbuch der Indogermanischen Sprachen (вид. 2nd). Vandenhoek & Ruprecht. с. 52.
- Monier Williams (1872). कपि. A Sanskrit-English Dictionary. Clarendon Press. с. 202a.
- E. A. Wallis Budge (1902). A History of Egypt 1. Oxford University Press. с. 129.
- Leonhard Schmitz (1849). MANETHO. У William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology 2. Murray. с. 915a–916a.
- Victor Loret (1887). Le kyphi, parfum sacré des anciens égyptiens. Journal asiatique 10 (juillet-août): 76–132.
- Immanuel Löw (1881). Aramäische Pflanzennamen. Engelmann. с. 341.