ЛОРТА

Заснований 1944 року. У період розквіту підприємства на ньому працювало до 17 тисяч робітників. Входить до складу українського оборонного промислового комплексу.[2].

Підприємство було відоме як завод ім. Леніна чи Львівське ВО (виробниче об'єднання) ім. Леніна. Завод виготовляє, зокрема: пральні машини типу «Малютка», мікрохвильові печі, стереопідсилювачі, телефонні апарати.[3], лічильники води, малогабаритні телевізори шостого покоління, а також радіолокаційні станції та апаратуру керування для танків і БТР.[4]

На початок 2000-х років на заводі працювало 1700 осіб[5], нині^[коли?] — лише 700 осіб.[6] За вагомий внесок у забезпечення розвитку оборонно-промислового комплексу трудовий колектив державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» 2004 року було нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.[7]

До 2016 року підприємство багато років очолював Володимир Михайлович Чаус. В період з 25 березня 2016 по 17 травня 2017 року посаду директора заводу обіймав Погребняк Олег Леонтійович[8], але був звільнений із займаної посади через гучний скандал[9]. Олега Погребняка оголосили в розшук 17 травня через підозру в сутенерстві. За інформацією ЗМІ, на наступний день після оголошення у розшук Олега Погребняка звільнили з посади директора заводу ЛОРТА, а виконувачем обов'язків керівника заводу призначили Дмитра Жука[10].

За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм та з нагоди відзначення 25-ї річниці незалежності України, указом Президента України 22 серпня 2016 року оператора верстатів державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» Труша І. Т. було нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.[11]

Поруч із заводом розташовуються стадіон «Сокіл», колись власність ВО «ЛОРТА», а нині перебуває в оренді ФК «Львів».[12]. У власності заводу колись був й великий Будинок культури «ЛОРТА», що тривалий час відігравав одну з ключових ролей у сфері культурного життя міста Львова. До 2006 року в приміщенні палацу проводили репетиції численні гуртки та студії, проводилися вечори пам’яті, конкурси, концерти, виставки, в тому числі міжнародні. Нині будівля потребує капітального ремонту, а також планується передача Будинку культури «ЛОРТА» у комунальну власність міста Львова.[13] Також у власності підприємства були три дошкільних навчальних заклади — ДНЗ № 161, 83, 139, які за рішенням виконкому Залізничної районної ради народних депутатів м. Львова № 323 від 15 грудня 1992 року були передані на баланс Залізничного райвно.[14] Для працівників заводу у 1970-1980-х роках у різних районах Львова були споруджені гуртожитки. Нині всі передані в комунальну власність міста, зокрема, на вулицях Каховській, 33, 35, Петра Полтави, 36 та Івана Пулюя, 32.[15]

ПК-01 «Львів»

У 1987 році на ВО ім. В. І. Леніна за фінансування в рамках спеціальної теми ОКБ розпочався серійний випуск ПК-01 «Львів», розроблений в ОКБ Львівського політехнічного інституту наприкінці 1970-х років. Загальний випуск ПК-01 «Львів» склав, за різними оцінками, від 80 000 до 90 000 штук.[16]

Нині^[коли?] основними напрямками діяльності підприємства є виробництво апаратури спеціального призначення, а саме:[17]

• бортової апаратури (радіотелеметричних систем передачі на наземну станцію інформації про місцезнаходження літаючого об’єкту, апаратури керування, розміщеної на космічних апаратах, радіоприймачів надвисокочастотного діапазону, апаратури формування команд управління для вертольотів);
• радіолокаційних станцій («Кама-ИК»);
• наземної апаратури (апаратури формування команд управління для танків і бронетранспортерів, цифрових обчислювальних систем і апаратури контролю зенітно-ракетних комплексів);
• ремонтних станцій, призначених для забезпечення робіт по технічному обслуговуванню та ремонту цифрових обчислювальних систем зенітно-ракетних комплексів (12Ю6, 13Ю6);
• радіовимірювальної апаратури (осцилографів універсальних С1-83, С1-99, С1-101, С1-104, 1101, 1204 зі смугою пропускання від 5 до 500 МГц).

Колективом заводу розроблено та освоєно виробництво продукції цивільного призначення, а саме:[17]

• малогабаритних телевізорів шостого покоління (ЛОРТА 16ТК-605Д);
• комплектів супутникового телебачення, тюнерів супутникового телебачення;
• мікрохвильових печей;
• телефонних апаратів;
• акустичних систем;
• газових лічильників;
• лічильників холодної і гарячої води (EV-3, EV-5).

У травні 2016 року на виставці новинок оборонно-промислового комплексу України у Львові були представлені окремі екземпляри військової зброї, що проходять випробування на полігонах, а також й серійні зразки, які зазнали суттєвого доопрацювання та технічних покращень. Серед них була нова розробка Львівського державного заводу «ЛОРТА» — 30-мм автоматична гармата ЛВГ-30, яка є повним аналогом радянської автоматичної гармати 2А42. Гармата ЛВГ-30 вже успішно пройшла державні випробування.[18]

У 2017 році на підприємстві планувалося розпочати виробництво автоматизованого звукометричного комплексу артилерійської розвідки «Положення-2», розробленого одеським конструкторським бюро «Блискавка» у 1995-2012 роках.^{[джерело?]} Ці системи ще називають «електронними вухами» артилерії. Також розпочато серійне виробництво комплексу автоматизованого управління артилерійськими батареєю та дивізіоном «Оболонь-А».[19] 24 серпня 2018 року, під час урочистих заходів з нагоди Дня Незалежності України, комплекси «Положення-2» та «Оболонь-А» були представлені широкому загалу.[20]

• Оборонно-промисловий комплекс України