Лавров Микола Григорович
Лавров Микола Григорович | |
---|---|
Народився |
8 квітня 1944 Ленінград, РРФСР, СРСР[1] |
Помер |
12 серпня 2000 (56 років) Санкт-Петербург, Росія ·гострий інфаркт міокарда |
Поховання | Літераторські мостки |
Країна |
СРСР Росія |
Діяльність | актор |
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв (1973) |
Знання мов | російська |
Заклад | МДТ - Театр Європи |
Нагороди | |
IMDb | ID 0492254 |
Микола Григорович Лавров (нар. 8 квітня 1944, Ленінград, Російська РФСР, СРСР — пом. 12 серпня 2000, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно . Заслужений артист РРФСР (1984).
Біографія
Народився 1944 року в Ленінграді. Служив в армії (1963—1966).
У 1973 році закінчив факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (режисерський факультет, курс Зіновія Корогодського)[2].
Грав у виставах Ленінградського ТЮГу, з 1973 року служив в Малому драматичному театрі[2][3]. У кіно дебютував у фільмі «Справи давно минулих днів…» у 1972 році.
Актор помер вночі від обширного інфаркту. Похований на Літераторських мостках в Санкт-Петербурзі.
Родина
Син — Федір Лавров, актор[4] .
Внучка — Глафіра Лаврова, актриса БДТ ім. Г. О. Товстоногова.
Син — Григорій Лавров, директор каналів Discovery Networks в Росії і Північно-Східній Європі.
Визнання і нагороди
- Заслужений артист РРФСР (1 жовтня 1984)
- Лауреат Державної премії СРСР (1986)[2]
Творчість
Фільмографія
- 1972 — Справи давно минулих днів — Індустріальний
- 1972 — Принц і жебрак — «Крокодил»
- 1973 — Солоний пес — Сисоєв
- 1974 — Іван та Марія — Соловей-розбійник
- 1975 — Щоденник директора школи — Олег Павлович
- 1976 — Принцеса на горошині — художник
- 1978 — Артем — винахідник Абаковський
- 1979 — Старшина — Хижняк
- 1980 — Крутий поворот — слідчий
- 1980 — На березі великої ріки — Радов Денис, місцевий водій вантажівки — «ковбой»
- 1980 — Нікудишня — Валера Тихонов, сільський родич
- 1981 — Дівчина і Гранд — Майкл Сміт
- 1981 — Тричі про кохання — дільничний
- 1982 — Без видимих причин — Кузнецов
- 1982 — Будинок — Михайло Пряслин
- 1984 — Кожен десятий — епізод
- 1984 — Заповіт професора Доуеля — інспектор Бакстер
- 1984 — Милий, любий, коханий, єдиний... — Сева
- 1985 — Одиночне плавання — сержант Едді Гріффіт
- 1985 — Снігуроньку викликали? — Петро Іванович, режисер в театрі
- 1985 — Софія Ковалевська
- 1986 — Дитячий майданчик — Марат Павлович
- 1986 — Лівша — Чорний джентльмен
- 1986 — Перший хлопець — інструктор райкому
- 1986 — Тихе наслідок — слідчий Гуров
- 1987 — Острів загиблих кораблів — шериф Симпкінс
- 1989 — Кончина — Матвій Студьонкін
- 1989 — Руанська діва на прізвисько Пампушка — бюргер
- 1989 — Це було біля моря — батько Ілони (епізод)
- 1990 — Микола Вавилов — Олег Петрович
- 1990 — Шоколадний бунт
- 1991 — Молода Катерина — доктор
- 1991 — Щасливі дні — Сергій Сергійович
- 1992 — Погана прикмета (короткометражний) — командир Літтлджон, пілот
- 1992 — Рекет — генерал Бармін
- 1992 — Дивні чоловіки Семенової Катерини — Сеня
- 1993 — Прокляття Дюран — Де Трей
- 1994 — Полювання — Опікун
- 1997 — Упир — винищувач вампірів
- 1998 — Дух
- 1998 — Квіти календули — Русецький
- 1998 — Вулиці розбитих ліхтарів (Серія № 25 і 26 «Справа № 1999») — продюсер Армен Карабанов молодший
- 1999 — 2000 — Агент національної безпеки (Серії «Світло істини», «Легіон», «Клуб „Аліса“») — Віктор Сурков, він же Бабак, він же Хайнц Штусек
- 2000 — Каменська (серія «Не заважайте катові») — генерал Мінаєв
- 2000 — Марш Турецького-1. Серія «Небезпечно для життя» — слідчий
- 2000 — Убивча сила-1 — Аркадій Вікторович Боголєпов
Кліпи
- 1987 — Телевізор — Твой папа — фашист
Примітки
- Николай Лавров // Кинопоиск — 2003.
- Николай Лавров на сайте МДТ
- Умер актёр Николай Лавров // Независимая газета, 16 августа 2000
- Фёдор Лавров на сайте канала «Россия К»