Лавінія Фонтана

Медальєр Феліче Антоніо Казоні. Медаль на честь майстрині Лавінії Фонтана, 1611 рік.

Лавінія — донька художника Просперо Фонтана, народилась в місті Болонья. Значні мистецькі традиції міста і фах батька вплинули на вибір доньки, що теж зацікавилась малюванням. Захоплення живописом, що вважався досить престижним в колах тогочасного італійського суспільства, був настільки значним, що молода художниця наполегливо опанувала фах і стала популярною портретисткою в Болоньї. Живопис настільки цікавив майстриню, що нареченому, котрий зажадав узяти з нею шлюб, виставили умову — Лавінія продовжуватиме практику художника і в шлюбі. Чоловік (Джованні Паоло Чаппі) погодився і вже тоді, в добу значної підкореності жінок чоловічому шовінізму, узяв на себе частку домашніх справ.

В молоді роки майстриня створювала не тільки портрети, а й біблійні композиції, серед яких — «Поклоніння волхвів», «Христос і янголи з символами христових страстей», «Успіння Пресвятої Богородиці», «Христос садівник. Не торкайся мене.» Сучасники схвально сприйняли також релігійну композицію «Побиття камінням Святого Себастьяна», але на початку 19 століття релігійний образ був втрачений в наслідок пожежі.

Слава болонської майстрині дійшла і до папського Риму, адміністративно тісно пов'язаного з містом Болонья. Папа римський Григорій XIII запросив художницю разом з родиною на працю у Рим. Художня манера майстрині, делікатна, з точним відтвореням деталей одягу, мережива, ювелірних прикрас — прийшлася до душі римським аристократичним родинам. Серед створених портретів — і портрет світського і духовного володаря Риму папи Григорія XIII.

Художниця народила в шлюбі одинадцять дітей, восьмеро з яких померли в дитинстві. Виснажена постами й пологами жінка відчувала втому та іпохондрію. Наприкінці життя її охопив жах і вона умовила чоловіка покинути світське життя, обидва пішли у монастир. В серпні 1614 року в монастирі вона і померла.

До 20 століття дійшло понад сто картин майстрині, але тільки на тридцяти двох (32) знайдений підпис художниці. Вона виборола популярність і в Римі, а наближеність до двору папи римського сприяла її обранню в римську Академію Святого Луки.

Лавінія Фонтана одна з небагатьох жінок-художниць, на честь яких створено медаль ще за життя майстрині (медальєр — Феліче Антоніо Казоні, 1611 рік.

Папа римський Григорій XIII

• 
  «Свята Родина з Іваном Хрестителем дитиною», 1600, Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США
• 
  «Дівчинка з аристократичної родини», приватн. збірка
• 
  «Портрет невідомого з окулярами», 1613
• 
  «Б'янка Капелло в чорвоному за спінетом»
• 
  «Портрет Тогніни Гонсалвус», 1580-і роки

«Поклоніння волхвів»

« Лікар Джироламо Меркуріале», Художній музей Волтерс, Балтимор, Меріленд, США.

• «Автопортрет за спінетом», 1577, Академія Св. Луки, Рим.
• «Свята Родина зі святими», 1578, Веллслі колледж, Массачузетс, США.
• «Автопортрет», тондо, 1579, Уффіці, Флоренція.
• «Христос і янголи з символами христових страстей», 1576, Художній музей, Ель Пасо, Техас, США.
• «Папа римський Григорій XIII»
• «Лікар Джироламо Меркуріале», Художній музей Волтерс, Балтимор, Мериленд.
• «Поклоніння волхвів»
• «Б'янка Капелло в чорвоному за спінетом»
• «Дівчинка з аристократичної родини», приватн. збірка
• «Юдита з головою Олоферна», Колекція Чарторийських, Краків, Польща.
• «Юдита з відрубаною головою Олоферна в наметі»
• «Христос садівник. Не торкайся мене.», 1581, Уффіці, Флоренція.
• «Невідома аристократка в червоному з білим песиком», Вашингтон
• «Невідома аристократка з білим песиком», Вашингтон
• «Успіння Пресвятої Богородиці», Болонья
• «Успіння Богородиці братів августинців», 1583
• «Груповий портрет невідомої італійської родини», Пінакотека Брера, Мілан
• "Портрет подружжя "(подвійний портрет), Музей мистецтв Кливленд, Огайо, США
• «Портрет волохатої Антоніетти Гонзалес», 1595, музей замку Блуа.
• «Ізабелла Руїні з Амуром», Музей красних мистецтв, Руан
• «Б'янка Капелло в чорному»
• «Свята Родина з Іваном Хрестителем дитиною», 1600, Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США
• «Смерть Св. Стефана», 1603, згоріла при пожежі
• «Одягання Минерви», 1613, галерея Боргезе, Рим
• «Портрет невідомого з окулярами», 1613, тондо
• «Портрет невідомого священника», тондо, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк

• Маньєризм
• Жінки-художниці
• Болонська школа
• Римська школа
• Медальєрне мистецтво

• Ulrike Müller Hofstede: Lavinia Fontana (1552—1614). In: Dirk Heoges (Hrsg.): Frauen in der italienischen Renaissance. Lang, Frankfurt a. Main 1999, ISBN 3-631-34525-9, S. 163—177
• Caroline P. Murphy: Lavinia Fontana. A Painter and Her Patrons in Sixteenth-Century Bologna, Yale University Press, New Haven 2003. ISBN 0-300-09913-4
• Whitney Chadwick: Women, Art, and Society. Thames and Hudson, London, 1990
• Alberto Macchi, Carlo Dolci e il Cristo Ecce Homo, prefazione di Maurizio Marini, Colosseo Editore, Roma 2006 (Note)

1. https://www.britannica.com/biography/Lavinia-Fontana

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лавінія Фонтана

• Lavinia Fontana su Artcyclopedia.com