Тондо
То́ндо (скорочене від італ. rotondo — круглий) — зазвичай картина або інше зображення, наприклад, в кераміці, круглої форми. Розписані тондо вперше з'явились в добу розквіту давньогрецького вазопису.
Історія
В мистецтві закріпилося два специфічні терміни, пов'язані з італійським словом rotondo:
- тондо — скорочення від ro-tondo у живописі,
- ротонда — центрична кругла споруда в архітектурі. Визначними зразками ротонди в архітектурі на землях України є Горянська ротонда та костел Св. Йосипа в Підгорецькому замку — ротонда 12 метрів в діаметрі.
Тондо вважається художниками досить важкою формою, бо потребує майстерного володіння композицією, що не дуже розповсюджене навіть серед визначних майстрів. Але популярність форми в добу італійського Відродження спонукала багатьох художників звертатися саме до неї. Серед тих, хто використовував тондо:
- Босх
- Фра Анжеліко
- Доменіко Венеціано
- Доменіко Гірляндайо
- Філіппіно Ліппі
- Лоренцо ді Креді
- Сандро Боттічеллі
Справжнім майстром створення гармонійних композицій тондо був Рафаель Санті, хоча створив їх тільки три. Шедеврами визнають і композиції Мікеланджело — тондо «Свята Родина» (Мадонна Доні) у живописі та тондо «Мадонна Пітті», «Мадонна Таддея» в скульптурі.
Сучасні представники тондо
- Войцех Фангор
- Лі Ленарт[1]
- Роберт Шаберль
- Ганс Герберт Гартвіг
- Гері Ленг[2]
- Трейсі Мелтон[3]
- Ігор Калінаускас
Галерея
- Молодик, кратер, 490-480 до н. е., Афінський музей
- Сандро Ботічеллі, «Магніфікат»
- Сандро Ботічеллі, «Магніфікат»
- Використання форми тондо з пейзажними мотивами в палаці садиби Вишеньки
- Мадонна з дитиною та херувімом, 1485
- Гранатна Мадонна, Сандро Ботічеллі, Уффіці, бл. 1487, темпера на деревині, діаметр 143,5 см
- Блудний син, Ієронім Босх
- Апофеоз Джорджа Вашингтона
- Алегорія промисловості, Франсіско Гойя.
- Тондо Менандра
- Мадонна з дитиною
- Мадонна з дитиною
- Тондо з Торуні
Див. також
Примітки
- Лі Ленарт
- Про Гері Ленга Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.(англ.)
- Interview with Tracy Melton, FocusLineArt(англ.)
Джерела
- Кустодиева Т. К. «Сандро Боттичелли», Л, «Аврора», 1971 (рос.)
- Гращенков В. Н. «Рафаель Санті», М, «Искусство», 1975 (рос.)
- Ротенберг Е. И. «Мікеланджело Буонаротти», М. 1976 (рос.)