Лазука Наталія Петрівна

Наталія Петрівна Лазука (нар. 21 січня 1978, с. Ромашівка, Україна) українська журналістка, телеведуча, редакторка, поетка, письменниця, блогерка, модельєр, художниця-самоучка.

Наталія Петрівна Лазука
Народилася 21 січня 1978(1978-01-21) (44 роки)
с. Ромашівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство УРСР Україна
Національність українка
Відома завдяки журналістка, телеведуча, редакторка, поетка, письменниця, блогерка, модельєр, художниця-самоучка
Alma mater Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти,
Гусятинський коледж ТНТУ,
Тернопільське професійно-технічне училище № 3,
Тернопільський національний педагогічний університет

Життєпис

Наталія Лазука народилася 21 січня 1978 року в селі Ромашівка Чортківського району Тернопільської області в родині завідувача ферми і бригадира Петра і кіномеханіка Ольги.

Поетична натура відкрилася ще у початкових класах. Вже тоді пробувала римувати. У підлітковому віці цілими днями малювала ікони і портрети.

У листопаді 1987 року з батьками і сестрою Любою переїхали до сусіднього села Ридодуби. У новій школі проявила себе швидким читанням вголос і вмінням малювати.

Закінчила Ромашівську (1987), Ридодубівську (1993) та Косівську (1995) середні школи; Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти (1996, вивчала польську мову та зарубіжну літературу), курси електронно-обчислювальних машин Гусятинського коледжу ТНТУ (1998), курси крою і шиття Тернопільського професійно-технічного училища № 3 (2000, нині вище професійне училище сфери послуг та туризму), Тернопільський національний педагогічний університет (2007, спеціальність — історія і правознавство).

Працювала редактором видавництва «Джура» (2001), радіожурналістом Тернопільської державної телерадіокомпанії (2001—2008); в газеті «Подільське слово» (2005), від 2008 — на тернопільському телебаченні: ведуча програм «Долі людські», «Ранок з ТТБ», «Абетка гурмана»[1].

У липні 2020 року Наталію звільнили із ПАТ «НСТУ» «Тернопільська регіональна дирекція». Журналістка з цим не погодилася і подала позов до суду[2].

Публікується у «Газеті по-українськи» і журналі «Країна» (від 2005).

Громадська діяльність

У червні 2020 року разом з колегами взяла участь у протесті проти скорочення мовлення на Суспільному. Доєдналися до всеукраїнської акції[3].

Творчість

У 1994 році вперше почала публікувати поезію у чортківській районній газеті. У 2002 році видала поетичну збірку «Танець квітки».

У 2009 році вперше написала про художницю Олесю Гудиму. Тоді її особливо ніхто ще не знав[4].

З 2009 року — вела концерти.

У 2011 році побачило світ друге видання — подвійна книжка, яку видали спільно із сестрою Любою. Збірка двостороння і має дві назви — «Кохання@весна.крапка.net» / Наталя Лазука і «Готика вітру» / Люба Лазука.

У грудні 2019 року зробила сюжет на Суспільному про чоловіка без ніг, який власноруч сапає город і обробляє господарку. Відео за місяць набрало 4,5 мільйонів переглядів[5].

Учасниця музичних фестивалів. Виступала із авторськими піснями. Коли пішла в журналістику, залишила сцену і спів. У доробку є багато авторських пісень. Музику не полишає.

Публікації

Інциденти

У кінці 2019 і на початку 2020 року стала учасницею скандалу. Коли у червні 2019 року повернулася на телебачення після декретної відпустки, Тернопільська державна телерадіокомпанія зазнала змін. Це вже Суспільне телебачення. Журналістка отримала шквал критики від нових колег і нового керівництва, які вирішили не допустити її до ведення прямих ефірів. 29 листопада 2019 року на сайті «Про все» вийшло інтерв’ю із Наталією, в якому вона розповіла про цькування на роботі[6].

Захоплення

Захоплювалася моделюванням одягу. Самотужки вчилася шити за викрійками журналу «Бурда». Вчилася шити від спеціалістів (1999—2000).

Спільно із донькою малює картини. Під час карантину навесні 2020 року написала серію картин на полотні. Дуже надихають настанови тернопільської художниці Ірини Кравчук. Її мистецьке середовище «Синя пташка» — як прихисток для творчих душ.

Опановує арабські танці.

Примітки

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.