Ромашівка

Розташоване за 20 км від районного центру та 6 км від найближчої залізничної станції Джурин.

Щодо походження назви села відомо кілька леґенд. Одна з них говорить, що поселення було розташоване в іншому місці, на так званому «куті», й у давнину називалося Палатівка. Під час нападу татар поселення було повністю пограбоване й спалене, загинуло багато козаків і ворогів. На місці захоронення полеглих насипано могили. Могилу козаків місцеві жителі відновили в 1990-х роках. Після тієї битви люди почали селитися на новому місці — де нині розташована Ромашівка. За іншою версією, від імені Рома, Романія, пестливе — Ромашка. Першим забудовником на нових землях був Грамуш. Від цього прізвища і пішла назва Грамушівка. За Польщі село перейменували на Ромашівку, про це свідчать таблички, написані польською мовою, що ще збереглися на старих будинках.

Вказівник при в'їзді в село

Перша писемна згадка — 1763 року.

Відоме від XVII ст.

1785 — в селі проживала 481 особа.

У XVIII сторіччі з Бучача пролягав «Ромашівський гостинець».[3]

В другій половині ХІХ ст. дідичами були барони Гейделі з Ромашівки.

У середині XIX ст. велика земельна власність належала Миколі Подлевському; 1902 р. — Людвику Цінському.

У селі в 1900 р. — 1252 жителі, 1910—1334, 1921—1180, 1931—1270 жителів; 1921 р. — 222, 1931—287 дворів. За Австро-Угорщини працювали 2-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 3-класна.

Під час Першої світової війни був призваний у 1914 році до австрійської армії Іван Матвійчук, який згодом належав до ОУН.

У одній із сільських хат квартирував онук Варфоломія — троюрідного брата і свояка (був одружений з сестрою) Тараса Шевченка. Ця гілка родоводу мала прізвище також Шевченко і мешкала в Корсуні, звідки й пішов на війну онук Варфоломія. Є перекази про те, що в хаті навколо цього внука збиралися люди і слухали розповіді про прапрадіда Тараса. У селі донині переконані в тому, що саме за просвітництво москалі замордували Шевченкового однокровця, якого нібито ненароком убив під час чищення зброї, солдат-однополчанин; похований на місцевому цвинтарі. Після Другої світової війни останки чернігівських солдатів, за переказами старожилів перезахоронені на батьківщині. Тому невідомо, чи збереглася ця могила.

1938 — польська поліція заарештувала за приналежність до ОУН жителів Ромашівки Михайла Музичку та Степана Онищука.

Після встановлення радянської влади, у жовтні 1939 року енкаведисти заарештували колишнього голову філії товариства «Просвіта» Івана Грицика; подальша його доля невідома.

Від жовтня 1939 р. до березня 1941 р. енкаведисти заарештували і стратили в Чортківській тюрмі 20 мешканців села: Марію Адамик, Степана Бартківа, Івана та Михайла Ваврових, Івана Грищука, Ксенію Концограду, Андрія Маланчука, Михайла Музичку, Павла Обнявку, Степана Онищука, Павла Семирозума, Павла Шуйка та ін.;

20–21 липня 1941 — розстріляли в місті Умані на Черкащині Стефана Бартківа, Івана Вавріва, Михайла Гайового, Захарія Когута, Михайла Кільчицького, Павла Маланчука, Романа Матвійчука, Павла Обнявку.

В УПА воювали Семен Довбенко, Михайло Маланчук, Михайло Музичка, Марія Штепа та інші місцеві жителі; у дивізії «Галичина» — Микола Кіндяк (нар. 1922).

Могила Українським Січовим Стрільцям

Пам'ятник воїнам-односельцям

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 43 мешканці Ромашівки:

З 4 вересня 2015 року Ромашівка належить до Білобожницької сільської громади.[4]

У 2006 році вийшла книга Марії Штепи "Терновий вінок Ромашівки" .- Тернопіль, Збруч.- 2006.-178 с.

У 2021 році в селі відбувалися зйомки документального фільму «Марія» (реж. Марія Яремчук) з циклу «Жива УПА», вихід на екрани якого очікується у жовтні 2021 року[5].

• церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (ПЦУ[6], 1902, реставрована 2002).

У 2003 р. насипано символічну могилу односельцям, яких закатували радянські каральні органи.

Споруджено:

• пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971);
  • встановлено
  • пам'ятний хрест Борцям за волю України (1991);

Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Братство тверезості» та інших.

Нині працюють дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, ААГ «Ромашівське», ПСП «Захід-Агро», ТзОВ «Старр ЛТД», ПАП «Ясени», ПАП «Промінь», торгові заклади.

• Вуйчик Т., Мельничук Б. Ромашівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 195—196. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Уніят В., Федечко М., Штепа М. Ромашівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 497—498. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Romaszówka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 733. (пол.). — S. 733. (пол.)

• Ставки Ромашівки / сайт Чортківської РДА
• Освячення престолу в храмі с. Ромашівка
• Ромашівка → Історична довідка