Ламанський Володимир Іванович
Лама́нський Володи́мир Іва́нович (26 червня (8 липня) 1833, Петербург — 19 листопада (2 грудня) 1914, там само) — російський філолог, славіст,етнограф, історик, громадський діяч, академік Петербурзької АН з 1900.
Ламанський Володимир Іванович | |
---|---|
Народився |
26 червня (8 липня) 1833 Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
Помер |
19 листопада (2 грудня) 1914 (81 рік) Петроград, Російська імперія[1] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | історик, професор |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Галузь | історія |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
Вчителі | Срезневський Ізмаїл Іванович |
Відомі учні | Grigory Voskresenskyd |
Членство | Петербурзька академія наук, Society of Serbian Lettersd, Сербське вчене товариствоd і Сербська академія наук і мистецтв |
Батько | Q55653810? |
Брати, сестри | Yakov Lamanskyd, Evgeny Lamanskyd і Sergey Lamanskyd |
Діти | Q4253470? |
Біографія
Закінчив 1854 Петербурзький університет.
Працював службовцем у Публічній бібліотеці, в державному архіві міністерства іноземних справ.
1854-1859- працює на посаді секретаря Російського географічного товариства; У 1862-1864 роках подорожував по слов'янських країнах а також відвідав Туреччину, Італію та Грецію. Протягом 1865—1899 — на кафедрі слов'янської філології Петербурзького університету (доцент, професор, завідувач кафедри). З 1972 року- завідувач кафедри російської і церковнослов'янських мов та історії російської літератури Санкт-Петербурзької духовної академії; у 1890-1900 роках - професор академії Генерального штабу. 1865 -1871 і 1887 - 1910- на посаді голови етнографічного відділення.
Науковий спадок
Ґрунтовно описав і частково дослідив основні зарубіжні слов'янські архіви.
Одним з перших виступив проти традиційного погляду на походження літературно-писемної мови на Русі, заявивши у праці «Слов'янське „Житіє св. Кирила“ як релігійно-етичний твір і історичне джерело» (1915) про східнослов'янську основу мови Київської Русі.
Ламанський був прихильником ідеї запровадження російської мови як загальнослов'янської. Ставлення Ламанського до проблем української мови та літератури не було однозначним. У рецензії на статтю «Національна безтактність» Миколи Чернишевського він стояв на великодержавницьких позиціях, однак у статтях про Ізмаїла Срезневського та Олександра Потебню говорив про необхідність розвитку української мови на самобутній народній основі.
Праці
- О славянах в Малой Азии, в Африке и в Испании. СПб., 1859;
- Об историческом образовании древнего славянского и русского языка. СПб., 1869;
- Введение в славяноведение. СПб., 1895.
- О некоторых славянских рукописях в Белграде, Загребе и Вене с филологическими и историческими примечаниями.
- С- Петербург, 1864;
- Национальности итальянская и славянская в политическом и культурном отношениях.// Отечественные записки, 1864.
- Три мира Азийско - Европейского материка. С- Петербург,1892.
Джерела та література
- Енциклопедія Сучасної України // Київ, 2016, том 16, стр 497-498. ISBN 978-966-02-7998-8(Т.16)
- Ю. А. Пінчук. Ламанський Володимир Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 35. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Г. П. Півторак. Ламанський Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Примітки
- Ламанский Владимир Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- Є. С. Регушевський. Ламанський Володимир Іванович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Булахов М. Г. Ламанский Владимир Иванович. // Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 1. Минск, 1976.