Ламахолот

Ламахолот або солорці (самоназви ламахолот, рантукі, адонар, левотоло) - народ, що проживає на території Індонезії.

Ламахолот
група юнаків ламахолот
Кількість бл. 300 000 осіб (2010)[1]
Ареал провінція Східна Південно-Східна Нуса,  Індонезія
Близькі до: мангараї, сика
Мова ламахолот, левотобі, адонара, ларантука
Релігія католицизм, іслам, традиційні вірування

Поширення та чисельність

Ламахолот живуть на острові Флорес та на деяких невеликих островах навколо нього (Солор, Адонара і Ломблен). За різними оцінками чисельність ламахолот становить 150-200 тис осіб.[2]

У межах провінції Східна Південно-Східна Нуса ламахолот (солорці) в 2010 році налічували 284 105 особи (6,08 % населення провінції)[1]. Офіційна статистика Індонезії зараховує ламахолот до числа народів Східної Південно-Східної Нуси. Разом 2010 року їх чисельність в межах провінції становила 3 793 242 особи, а по всій Індонезії — 4 184 923 особи[1].

Мова

Мова - ламахолот, належить до малайсько-полінезійської групи австронезійської сім'ї. На острові Флорес ламахолот розмовляють мовою ларантука, що є діалектом малайської мови.

Релігія

Релігійна приналежність віруючих: католики,[3] мусульмани-суніти, традиційні вірування. Традиційні культи - культи божеств (верховне божество Лера-Вулан-Танах Екан - «Сонце-Місяць-Земля»),[4][5] культи померлих (ніту), шаманство.

Примітки
  1. Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. ISBN 978-981-4519-87-8 (англ.)
  2. Nishiyama, Kunio; Kelen, Herman (2007). A Grammar of Lamaholot, Eastern Indonesia: The Morphology And Syntax of The Lewoingu Dialect. Lincom Europa. ISBN 978-3-89586-714-9.
  3. Lamaholot people. Joshua Project. Процитовано 16 вересня 2014.
  4. Wayan Agus Purnomo (21 листопада 2015). WISATA PANTAI: Legenda Naga Kepala Tujuh di Laut Flores. Tempo. Процитовано 1 листопада 2016.
  5. Urte Undine Frömming (2006). Naturkatastrophen: kulturelle Deutung und Verarbeitung. Campus Verlag. ISBN 35-933-8004-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.