Ланцфер Ярослав Йосипович

	Ярослав Ланцфер
Особисті дані
Повне ім'я	Ланцфер Ярослав Йосипович
Народження	28 жовтня 1966 (55 років)
	Хуст, СРСР
Зріст	184 см
Вага	80 кг
Громадянство	СРСР → Україна
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Яросла́в Йо́сипович Ла́нцфер (нар. 28 жовтня 1966, Хуст, СРСР) — радянський та український футболіст, відомий завдяки виступам у складі харківського «Металіста», полтавської «Ворскли» та низки інших українських клубів. Після завершення активних виступів перейшов до тренерської діяльності. Очолював жіночий футбольний клуб «Житлобуд-1». Найкращий тренер України в жіночому футболі (2013).

Життєпис

Ярослав Ланцфер народився у Хусті, де й почав займатися футболом в місцевій ДЮСШ під керівництвом власного батька. Згодом продовжив підготовку в львівській школі-інтернаті спортивного профілю. Викликався до юнацької збірної СРСР[1], у 1986 році дебютував у вищій лізі в складі харківського «Металіста». Наступного року був призваний до лав радянської армії та продовжив виступи у складі київського СКА, після чого знову повернувся до харківського клубу.

У 1992 році залишив Харків і нетривалий час захищав кольори рівненського «Вереса» та запорізького «Торпедо». У сезоні 1993/94 Ярослав Ланцфер змінив одразу три команди — розпочав футбольний рік у друголіговій херсонській «Таврії», згодом здійснив ще одну спробу закріпитися у «Металісті», а завершував сезон у полтавській «Ворсклі». Наприкінці 1994 року виступав за харківський «ВлаСКо» у чемпіонаті ААФУ, влітку 1995 року провів два матчі у складі аматорського клубу «Словхліб» зі Слов'янська. У професійний футбол повернувся навесні 1996 року. Близько півроку захищав кольори охтирського «Нафтовика», після чого повісив бутси на цвях.

Працював помічником Олега Рубана у тренерському штабі харківського жіночого клубу «Житлобуд-1». У вересні 2009 року був призначений головним тренером команди[2]. Під керівництвом Ланцфера харків'янки стали беззаперечним лідером українського жіночого футболу, здобувши чотири поспіль «золота» у національному чемпіонаті. У 2013 році Ярослава Ланцфера було визнано найкращим тренером в українському жіночому футболі[3].

Досягнення

Кар'єра гравця

Фіналіст Кубка України (1): 1992

Тренерська кар'єра

Чемпіон України серед жінок (4): 2011, 2012, 2013, 2014
Срібний призер чемпіонату України серед жінок (2): 2009, 2010
Володар Кубка України серед жінок (4): 2010, 2011, 2013, 2014

Індивідуальні досягнення

Найкращий тренер в українському жіночому футболі (1): 2013

Примітки

Володимир Данилюк: Я з дитинства мріяв стати футболістом. «Фортуна». Процитовано 15 червня 2015.
Женский футбол: харьковчанки прощаются с золотом (рос.). «Вечерний Харьков». Процитовано 15 червня 2015.
Ірина Зварич — найкраща футболістка України 2013 року!. Офіційний сайт ФФУ. Процитовано 15 червня 2015.

Посилання

Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Процитовано 14 червня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Володимир Данилюк: Я з дитинства мріяв стати футболістом. «Фортуна». Процитовано 15 червня 2015.

[2] Женский футбол: харьковчанки прощаются с золотом (рос.). «Вечерний Харьков». Процитовано 15 червня 2015.

[3] Ірина Зварич — найкраща футболістка України 2013 року!. Офіційний сайт ФФУ. Процитовано 15 червня 2015.