Ланьо Михайло Іванович

Михайло Іванович Ланьо (нар. 17 листопада 1964, с. Куштановиця, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР) — український політик, Народний депутат України VII та VIIІ скликань. Член депутатської групи «Партія „Відродження“», входив до «Партії регіонів» та депутатської групи «Воля народу».

Михайло Іванович Ланьо
Народився 17 листопада 1964(1964-11-17) (57 років)
с. Куштановиця, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Закарпатський державний університет
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія Партія регіонів
Відродження
У шлюбі з Ланьо Павла Ніколетта Михайлівна[2]
Діти Ланьо Павло
Ланьо Михайло
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Депутатська група «Партія „Відродження“»[ком. 1] 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис

Народився у с. Куштановиця Мукачівського району Закарпатської області УРСР.

З 1983 року по 1985 рік проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії.

З 1992 року по 1998 рік працював на різних посадах в українсько-американському СП «РІО — ЛТД».

Освіта вища, закінчив економічний факультет Ужгородського державного університету інформатики економіки і права у 2005 році, отримав спеціальність бакалавра з економіки і підприємництва.

З грудня 1992 року по січень 1995 року працював майстром українсько-американського спільного підприємства, звільнений за власним бажанням. З січня 1995 року по березень 1998 року працював водієм спільного підприємства «Спедітор». Звільнений за власним бажанням.

1996–2003 рр. — президент ФК «Приладист».

З квітня 2000 року по листопад 2012 року працював у ТОВ «Універсал» на посаді віце–президента. 

У 2003 році закінчив економічний факультет Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права, пізніше перейменованого на Закарпатський державний університет (ЗакДУ).

2004–2006 рр. — президент ФК «Підгоряни».[3]

У 2006 році був обраний депутатом Закарпатської обласної ради.

З грудня 2006 р. — голова Федерації футболу Закарпаття.[3]

З 2007 р. — член Виконкому ФФУ.

У 2010 році присвоєно звання «Заслужений працівник фізичної культури та спорту України».

Політична діяльність

Депутат Мукачівської міськради (2002–2006), депутат Закарпатської облради (2003–2012).[3]

2012—2014 рр. — народний депутат VII скликання, член депутатської групи «Суверенна європейська Україна».[3] Балотувався у одномандатному виборчому окрузі № 70 (Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський, Свалявський райони, частина Мукачівського району Закарпатської області).

Володимир Ланьо один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[4]

16 січня 2014 року, під час Євромайдану, голосував за диктаторські закони.[5]

З 2014 р. — народний депутат VIII скликання від групи «Воля народу».

За дослідженням Руху «ЧЕСНО» станом на 9 лютого 2015 року Михайло Ланьо в Верховній Раді України VIII скликання був абсолютним рекордсменом за кількістю помічників народного депутата (28 осіб), серед котрих Михайло Михайлович Ланьо та Павла Ніколетта Михайлівна Ланьо.[2]

Інцидент в Мукачеві

Після зустрічі з Ланьо 11 липня 2015 року, яка згодом переросла в перестрілку між людьми Ланьо та міліцією з одного боку та бійцями «Правого сектору» з іншого, останні звинуватили нардепа Михайла Ланя та начальника міліції Закарпаття Шаранича в організації в області каналу контрабанди цигарок.[6] Згодом, у своєму офіційному виступі Михайло Ланьо заявив, що безпосередньо перед перестрілкою розмовляв із командиром «Правого сектору» на Закарпатті про санаторії.[7] 12 липня 2015 р. Михайло Ланьо заявив, що до нього не приходили з СБУ і слідчі, однак обшук в його помешканні був проведений. Разом з тим нардеп не зазначив, хто саме проводив обшук його помешкання.[8]

Проблеми з законом

Мав судимість за статею 206 ч. 2 Кримінального кодексу України[9], за іншою інформацією він був засуджений за ст. 152 КК України (зґвалтування). Кличка «Блюк»[10].

За словами Юрія Луценка, у 2005 році він, на той момент Міністр внутрішніх справ України, отримав інформацію, що «ключовим керівником злочинної організації на Закарпатті, яка займалася контрабандою, був діяч на прізвисько „Блюк“». Як з'ясувалось, кримінальний авторитет «Блюк» та член партії Регіонів Михайло Ланьо — одна й та ж особа.[3]

Особисте життя
  • Дружина — Маріанна Володимирівна Ланьо (Павлик). З дружиною виховують трьох дітей: Михайла, Ніколетту та Мартіну. Ланьо (Павлик) Маріанна Володимирівна народилася в с. Ключарки Мукачівського району Закарпатської області в 1973 році. Працює директором ПП «Червоний дракон» у м. Мукачеві Закарпатської обл.
  • Брат — Ланьо Іван Іванович, народився 1963 року в с. Куштановиця Мукачівського району Закарпатської обл. Проживає в с. Кучава Мукачівського району. Вдруге обраний на посаду міського голови міста Свалява Закарпатської області. В 2005 році — член Соціалістичної партії України (СПУ) Олександра Мороза, секретар Свалявського райкому СПУ. В листопаді 2005 року предстоятелем УПЦ Московського патріархату Володимиром нагороджений орденом святого преподобного Нестора Літописця «За увагу до церковних заслуг».[11]

Нагороди

Примітки

Коментарі

  1. Увійшов до складу групи 6 листопада 2015-го, до того був членом депутатської групи «Воля народу»

Посилання на джерела

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Дослідження Руху ЧЕСНО: серед помічників депутатів 18 екс-конкурентів, 10.02.2015
  3. Нардеп Ланьо имеет прозвище Блюк, Оксана Смола, Газета по-українськи, 14.07.2015
  4. Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»
  5. Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) — за основу та в цілому, Верховна Рада України.
  6. З'явилося відеозвернення бійців «Правого сектора», які брали участь у перестрілці в Мукачеві ТСН, 12 липня 2015 р.
  7. Депутат Ланьо переконує, що перед стріляниною говорив з бійцями «Правого сектору» про санаторії ТСН, 12 линня 2015 р.
  8. «Непричетний» Ланьо розповів про обшук і вплив Балоги на ПС Українська правда, 12 липня 2015 р.
  10. Президентская братва: «Балоганы», Вася «Ресторан», «Блюк», «Осел», клан Дженовезе и прочая грязь // Украина криминальная.
  11. Митрополит УПЦ (МП) наградил орденом криминального социалиста «Осла»
  12. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1096/2011 Про відзначення державними нагородами України, Адміністрація Президента України

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.