Куштановиця

Куштано́виця село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.

село Куштановиця
Герб
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Мукачівський район
Громада Верхньокоропецька громада
Код КАТОТТГ UA21040030070065609
Основні дані
Населення 765
Площа 0,397 км²
Густота населення 1926,95 осіб/км²
Поштовий індекс 89662
Телефонний код +380 3131
Географічні дані
Географічні координати 48°26′54″ пн. ш. 22°47′22″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
200 м
Місцева влада
Адреса ради 89660, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 16
Карта
Куштановиця
Куштановиця
Мапа

 Куштановиця у Вікісховищі

В східній частині Куштановиці, в урочищі Береги — курганна група яка в 1929—1931 роках досліджувалася Й.Янковичем і Я.Бемом. Кургани відносяться до куштановицької культури VI—III століть до нашої ери. Як відзначає дослідник, кандидат історичних наук Павло Пеняк у статті «Старожитності Закарпаття на сторінках угорських і чесько-словацьких часописів наприкінці ХІХ — на початку ХХ»: "Протягом 1929—1931 рр. Мукачівським музеєм (Йосиф Янкович) за участю Ярослава Бема проведено розкопки курганного могильника біля с. Куштановиця Мукачівського округу (нині район). Їх результати торкнулися важливої проблеми, яку, починаючи з 90-х рр. ХІХ ст. жваво обговорювали румунські, угорські і польські вчені. Йшлося про появу скіфів у Центральній Європі та їх можливе просування на захід.

Куштановицький могильник і результати його розкопок скрупульозно описані. За концепцією Я. Бема, скіфи, підійшовши до Карпат, розділилися на дві групи: одна пішла в Галичину, а друга перейшла Карпати. Вчений проаналізував скіфські знахідки на річці Марош, які потрапили туди шляхом торгово-обмінних відносин. Він вважав, що вторгнення скіфів у Середню Європу не мало такого впливу, якого йому надають окремі дослідники. Інша річ — Східна Європа, де скіфи проживали тривалий час, створивши самобутню культуру.

Перша згадка 1 січня 1597 рік коли село подарували Шандору Костану.

Церква Введення пр. богородиці. 1902.

Першу згадку про церкву знаходимо в 1692 р. У XVII ст. тут мала бути церква, бо вірники з Підгорян, де не було церкви, ходили в Куштановицю і Кендерешів. У 1870-х роках церква належала до парохії в Підгорянах.

Тепер у селі стоїть типова мурована базиліка з апсидами обабіч нави. Стіни під вежею потріскали, і близько 1961 року вежу довелося переробити, внаслідок чого вона стала вдвічі нижчою. Іконостас до церкви виготовив Іван Павлипіинець.

Поряд — проста каркасна, оббита дошками дзвіниця під бляшаним шатром, з трьома дзвонами, увінчана профільованим дерев'яним хрестом.

Після завершення в 1999 р. будівництва православної церкви греко-католики після 50-річної перерви знову увійшли в свій старий храм.

На свято Введення пр. богородиці, 4 грудня 1999 р. отці Іван Геревич, Гаврило Муха та Гаврило Чечур провели освячення церкви.

В селі знімали фільм «Війна і мир» у 1963 році.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 852 особи, з яких 387 чоловіків та 465 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 763 особи.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 99,08 %
російська 0,78 %
білоруська 0,13 %

Туристичні місця

- В східній частині Куштановиці, в урочищі Береги — курганна група яка в 1929—1931 роках досліджувалася Й.Янковичем і Я.Бемом. Кургани відносяться до куштановицької культури VI—III століть до нашої ери.

- храм Введення пр. богородиці. 1902

- В селі знімали фільм «Війна і мир» у 1963 році.

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.