Ларс Онсагер

Ларс Онсагер
Народився 27 листопада 1903(1903-11-27)[1][2][…]
Христіанія, Норвегія
Помер 5 жовтня 1976(1976-10-05)[3][4][…] (72 роки)
Корал-Ґейблс, Маямі-Дейд, Флорида, США[5][6]
Поховання Grove Street Cemeteryd
Місце проживання Осло
Країна  США
Національність норвежець
Діяльність фізик, інженер, професор, хімік, фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater Норвезький технологічний інститут
Галузь фізична хімія
Заклад Технічна школа Цюриха
Університет Дж. Гопкінса
Браунський університет
Єльський університет
Університет Маямі
Ступінь доктор хімічних наук і доктор технічних наук (1960)
Науковий керівник Петер Дебай
Аспіранти, докторанти John Frederick Nagled[7], Joseph Lee McCauleyd[7], Stefan Machlupd[7] і John Lester Greenstadtd[7]
Членство Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[8] і Американське фізичне товариство[8]
Діти Erling Onsagerd
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1968)
Премія Румфорда (1953)
Автограф

 Ларс Онсагер у Вікісховищі

Ларс Онсагер (англ. Lars Onsager; 27 листопада 1903 Осло, Норвегія 5 жовтня 1976, Корал-Ґейблз, США) — американський фізико-хімік норвезького походження. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1968 року та премії Румфорда Американської академії мистецтв і наук 1953 року.

Біографія

Онсагер навчався хімічній інженерії в Норвезькому технологічному інституті. В 1925 році він зробив поправку до теорії електролітів Дебая-Хюкеля. Після цього він працював асистентом Хюкеля в Політехнічній федеральній школі в Цюриху до 1928 року. В 1928 році один семестр викладав в Університеті Джонса Гопкінса. Після цього працював у Браунському університеті. Від 1933 до 1972 року був науковим співробітником в Єльському університеті, де спочатку мав захистити докторську дисертацію. В 1947 році був обраний до Національної академії наук США. Після виходу на пенсію був призначений визначним університетським професором Університету Маямі в Центрі теоретичних досліджень.

У 1968 році отримав Нобелівську премію «за відкриття співвідношень взаємності в необоротних процесах, що мають принципово важливе значення для термодинаміки необоротних процесів».[9]

Див. також

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.