Ластовецький Микола Миколайович
Микола Миколайович Ластовецький *(9 липня 1936 р. м. Кривий Ріг) — український артист. Актор Сумського обласного театру драми та музичної комедії. Народний артист України (2007).
| Ластовецький Микола Миколайович | |
|---|---|
| Народився |
9 липня 1936 (85 років) Кривий Ріг |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність |
Народний артист України  |
| Alma mater | Харківський державний театральний інститут (1960) і ХДАК (1964) |
| Заклад | Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна |
| Нагороди |
 |
Біографія
Народився в сім'ї службовця. У 1945—1953 навчався у восьмирічній школі м. Кривий Ріг.
У 1954 працював учнем слюсаря на Ремонтно-металургійному заводі у залізно-дорожньому цеху помічником кочегара на паротягу, у тому ж році влаштувався на Південний гірничо-збагачувальний комбінат, де закінчив курси електрика. При комбінатському клубі діяв самодіяльний театр під керівництвом Павла Ярошенка. Саме Ярошенко помітив у молодому електрику талановитого актора і порадив не обмежуватися аматорським театром. Як згадує Микола Миколайович:
Чесно кажучи не вірилося, що зможу поступити до театрального. Якоюсь захмарною здавалася ця мрія. Часто ходив з мамою до театру і не думав, що це так просто стати артистом. Та після кількох вдалих ролей у клубному театрі Павло Ярошенко наполягав, щоб пішов учитися. Перший рік після вечірньої школи я не поїхав, поїхав на наступний.
1956 поступає до вечірньої школи робочої молоді.
Театр
1959 поступив до Харківського Театрального інституту. Провчився рік. 1960, за порадою Данила Антоновича перейшов на режисерське відділення Харківського Державного інституту культури. У 1964 році поїхав до Талди-Кургану. Там у Будинку культури поставив дипломну роботу. У 1965 р. здав державний залік в Харківській академії культури і у тому ж році направлений до Сумського театру, де по сей день працює артистом.
Ролі у Сумському театрі драми та музичної комедії
- М. Старицький «Циганка Аза» — Василь;
- М. Гоголь «Майська ніч» — Писар;
- О. Островський «Без вини винні» — Шмага;
- Ж.-Б. Мольєр «Лікар мимоволі» — Філіп;
- І. Кальман «Сільва» — граф Воляпюк;
- Й. Штраус «Летюча миша» — Черговий;
- І. Котляревський «Наталка Полтавка» — Возний;
- О. Рябов «Сорочинський ярмарок» — Цибуля;
- Г. Квітка-Основ'яненко «Сватання на Гончарівці» — Кандзюба;
- І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля» — Омелько;
- С. Гулак-Артемовський «Запорожець за Дунаєм» — Карась;
- Н. Йорданов «Герцог Гонзаго» — Бонволіо;
- Л. Українка «Оргія» — Прокуратор;
- Ж.-Б. Мольєр «Тартюф» — Оргон;
- З. Станку «Вожак» — Фердік;
- Л. Никоненко «Мамина хата» — Байда;
- І. Кальман «Маріца» — Морщ;
- О. Симонов «Російське питання» — Вільямс;
- Є. Габрилович «Все його життя» — Сергеєв;
- Л. Никоненко «Сільські дівчата» — Федько;
- П. Кальдерон «З коханням не жартують» — Дон Педро;
- М. Зарудний «Бронзова фаза» — Шабашник;
- О. Фляпровський «Яблучна леді» — Ля Торе;
- Ю. Трифонов «Старик» — Шиганцев;
- Ф. Легар «Паганіні» — Хедувіль;
- О. Фельцман «Тітка Чарлей» — Спейтлак;
- Дж. Бокаччо «Декамерон» — Єпископ;
- І. Кальман «Балдера» — Філіп;
- М. Стрельніков «Холопка» — Граф Кутайсов;
- Є. Птічкін «Жіночий бунт» — Стешко;
- П. Мирний «Лимерівна» — Кнур;
- М. Кропивницький «Чмир» — Вареник;
- М. Гоголь «Одруження» — Яічниця;
- В. Капівець «Сватав Гриць удовицю» — Закроцюбенко;
- Г. Квітка-Основ'яненко «Шельменко денщик» — Шпак;
- Л. Разумовська «Сестри» — Старий;
- Г. Стодгарт «Роз-Марі» — Чорний Орел;
- М. Куліш «Хулій Хурина» — Ямка;
- П. Градов «Маритана» — Маркіз;
- Е. де Філіппо «Філумена Мартурано» — Альфредо;
- М. Старицький «Дамських справ майстер» — Прокіп;
- І. Еркень «Майор, Тоот та інші» — Псіхіатр;
- Є. Скарлетт «Дім божевільних» — Майор;
- Є. Шварц «Снігова королева» — Король;
- А. Галін «Весілля в стилі ретро» — Чмутін;
- А. Бонді «Віват, водевіль!» — Синичкин;
- А. Фредо «Дами і гусари» — Ротмістр;
- А. Горін «Малюк» — Едмондт;
- Г. Горін «Верона» — Лоренцо;
- Х. Мільян «Ціаністий калій з молоком, чи без?» — Дон Григоріо;
- А. Чехов «Вишневий сад» — Фірс;
- В. Винниченко «Пригвожденні» — Лобкович;
- Й. Штраус «Циганський барон» — Карнеро;
- Аристофан «Лісістрата» — Радин;
- Л. Українка «Кам'яний господар» — Дон Пабло;
- Г. Квітка-Основ'яненко «Конотопська відьма» — Кум;
- Л. Устінов «Місто без кохання» — Страж
- Г. Канчелі «Витівки Хануми» — Князь.
Нагороди
1976 — нагороджений Орденом «Знак пошани»
1980 — присвоєне звання Заслужений артист України
2007 — Народний артист України.
Родина
Дружина — актриса Сумського театру ім. Щепкіна Ластовецька Алла Федорівна (донька сумського скульптора Каравая Федора Івановича). Троє дітей. Ярослав Ластовецький — актор, режисер, сценарист, мешкає у Києві. Анастасія (1979), Роксолана (1980). Виховує трьох онуків.