Лашт

Лашт — міра ваги. Назва походить від нім. Last — «тягар, вантаж». Вживалася на означення ваги вантажу (зазвичай зерна), що поміщався на одному возі, запряженому четвериком коней, чи на двох парокінних фурах. У 16—17 ст., за відсутності спец. одиниць місткості суден (тоннажу), була основною оптовою одиницею ваги в морській торгівлі країн басейну Балтійського моря: вантаж судна визначався кількістю возів — лаштів. На українських землях у лаштах вимірювалася вага зернового хліба, що експортувався для продажу на заморських ринках. Метрологічною основою даної міри був гданський лашт вагою 2107—2124 кг.
Один лашт дорівнював приблизно 50 шифунтам[1].

Ласт — російська міра ваги. Вміщувала від 90 до 120 пудів московських (бл. 1475—1960 кг). У 15 ст. була уніфікована і до кінця 17 ст. дорівнювала 72 пудам (1179 кг). Витіснена з ужитку у 18 ст.