Лащенков Павло Миколайович

Павло Миколайович Лащенков (іноді Лащенко[2][3]; 16 червня 1865, Харків — 27 квітня 1925, Томськ) — лікар-гігієніст, бактеріолог, Доктор Медицини (1893)[4].

Лащенков Павло Миколайович
Народився 16 червня 1865(1865-06-16)
Харків, Російська імперія
Помер 27 квітня 1925(1925-04-27) (59 років)
Томськ
Країна Російська імперія →  СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Імператорський Харківський університет
Галузь гігієна, бактеріологія
Заклад Томський державний університет
Посада директор Гігієнічого інституту при Томському університеті
Звання професор
Ступінь доктор наук
Відомий завдяки: уперше довів можливість передачі інфекції повітряно-краплинним шляхом, встановив етіологічну роль стафілокока при харчових інтоксикаціях; розробив методики бактеріологічного дослідження повітря, відкрив протеолітичний ензим з бактерицидною дією — лізоцим[1]
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня

Життєпис

Народився 1865 року в Харкові[4] в сім'ї священника. Навчався в 3-ій Харківській чоловічій гімназії.

В 1888 році закінчив медичний факультет Харківського університету, де й працював від 1889. З 1895 — приват-доцент кафедри гігієни.[4]

У 1892 брав участь у боротьбі з епідемією холери у Самарській губернії (Росія).[4]

Від 1896 викладав гігієну сестрам милосердя Харківської общини Чер­воного хреста, від 1903 — у приватній жіночій гімназії.[4]

В 1897—1899 рр. — як стипендіат для підготовки до професорського звання удосконалював знання за кордоном.[4]

В 1899—1904 рр. — виконувач обов'язків санітарного лікаря Харкова.[4]

У 1899 під час вивчення спалаху в місті інтоксикацій, викликаних споживанням горіхово-кремових тортів, установив роль стафілококів у харчових отруєннях.[4]

Був редактором видання «Сведения о врачебно-санитар­ной организации г. Харькова», де публікував власні статті про санітарні проблеми міста.[4]

Від 1904 — екстраординарний, від 1908 — ординарний професор кафедри гігієни Томського університету, водночас очолював Гігієнічний інститут при Університеті.[4]

У 1920—1921 брав участь у ліквідації епі­демії тифу. Лащенков виявив у курячому білку лізоцим і описав його як протеолітичний ензим з бактерицидними властивостями; вперше довів можливість передавання інфек­ції повітряно-крапельним шляхом.[4]

Досліджував хімічний склад зерна залежно від місця зростання. Підручник «Гигиена с включением сведений по эпидемио­логии, эпизоотологии и медицинской помощи» (Томськ, 1911; 1912) відзначено Малою золотою медаллю на Всеросійській гігієнічній виставці у Санкт-Пе­тербурзі (1913).[4]

Помер в 1925 році в Томську.[4]

Праці
  • «Почва и почвенные воды города Харькова» («Журнал Русского Общества Охраны народного здр.», 1896);(рос.)
  • «Вода, методы санитарного исследования и санитарной оценки» (Харків, 1897);(рос.)
  • «Азотистое равновесие при исключении из пищи углеводов и при приеме их в незначительном количестве» («Еженедельник», 1898);(рос.)
  • «Ueber Luftinfection durch Husten, Niesen und Sprechen verspritzte Tropfchen» («Zeitschr. f. Hyg.», т. 30);(нім.)
  • «Ueber Producte aus sog. Waldwolle» («Arch. f. Hyg.», 1898);(нім.)
  • «Ueber Extraction von Alexinen aus Kaninchenleukozyten mit. dem Blutserum anderer Tiere» («Arch. f. Hyg.», 1899);(нім.)
  • «Брюшной тиф в Харькове» («Вестник Общества Гигиены», 1901);(рос.)
  • «Значение гидрата окиси железа в деле очистки питьевых вод» (рос.) (там же, 1904); ряд статей, присвячених санітарному стану Харкова;
  • «Гигиенические отряды на театре военных действий» (Харків, 1904; 20 с.) (рос.)
  • P. Laschtschenko.  // Zeitschrift für Hygiene und Infektionskrankheiten. — 1909. — Bd. 64, H. 1 (12). — ISSN 1432-1831. — DOI:10.1007/BF02216170.(нім.)
  • «Гигиена, со включением сведений по эпидемиологии, эпизоотологии и мед. полиции» (Томськ, 1913; два видання).(рос.)

Нагороди

Примітки
  1. САДІВНИЧИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ — СТАНОВЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ В СЕГМЕНТІ МЕДИЧНОЇ ПРЕСИ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ: ТИПОЛОГІЯ, ФУНКЦІОНАЛЬНО-ЗМІСТОВІ ОСОБЛИВОСТІ, КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ СКЛАДНИКИ shron1.chtyvo.org.ua — c. 309
  2. Laschtschenko, P. (1 грудня 1909). Uber die keimtötende und entwicklungshemmende Wirkung von Hühnereiweiß. Zeitschrift für Hygiene und Infektionskrankheiten (нім.) 64 (1). с. 419–427. ISSN 1432-1831. doi:10.1007/BF02216170. Процитовано 7 квітня 2021.
  3. Із бороди на ніс: як з’явилася медична маска та як вона рятувала людство?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 7 квітня 2021.
  4. Лащенков Павло Миколайович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 5 липня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.