Лебідь А

Лебідь А (англ. Cygnus A, 3C 405) — перша радіогалактика, ототожнена з оптичним об'єктом еліптичною галактикою[1]. Розташована в сузір'ї Лебедя і віддалена від нас на відстань 600 млн св. років[2]. Є найпотужнішим (1038 Вт[2]) позагалактичним джерелом радіовипромінювання у своєму сузір'ї[3] (на що вказує літера А в назві[4]), і одним з найпотужніших на всьому небі. Значна різниця потужності радіовипромінювання далекого Лебедя А і найближчої до нас зовнішньої галактики Андромеди (1032 Вт) призвела згодом до розподілу галактик на два типи — так звані нормальні галактики, подібні до туманності Андромеди, і радіогалактики[2].

{{{Назва}}}
Тип об'єкта
Відкривач
Дата відкриття1939
Розташування (Епоха: J2000.0)
Сузір'я[[{{{Сузір'я}}} (сузір'я)|]]
Пряме піднесення
Схилення
Вигляд
Габбл-тип :
Видима зоряна величина
Фотографічна зоряна величина
Видимий діаметр
Яскравість поверхні
Фізичні дані
Відстань
Кутове положення
Червоний зсув
Абсолютна зоряна величина
Променева швидкість
Радіус
Абсолютний діаметр
Маса
Властивості
Позначення

Історія

Відкриття

1939 рік — Виявлена Ґроутом Ребером.

Ідентифікація

1951 року було відзначено, що радіоджерело лежить посеред багатого скупчення галактик та збігається (у межах похибки) з одним із найяскравіших членів скупчення, який має 17-у зоряну величину. Відстань до скупчення оцінювалася близько 10 Мегапарсек і тоді здавалося майже неймовірним, що настільки далека галактика може бути таким потужним радіоджерелом[5]. Після уточнення координат радіоджерела батьківську галактику було остаточно ідентифіковано 1954 року[6].

Масова культура

В літературі

  • У вірші Олени Крюкової «Радіогалактика Лебідь А»[7].
  • У книзі Карла Сагана «Контакт». Згадується як штучна споруда позаземних цивілізацій.

Примітки

  1. Carilli1 C. L., Barthel P. D. Cygnus A. — The Astronomy and Astrophysics Review, 1996. — 54 с.
  2. Краус, 1973, с. 21.
  3. Верходанов О. В. Лебедь А // Радиогалактики. Лекции. — Нижний Архыз : САО РАН, 2001. — С. 1. — 28 с.
  4. Cygnus A. Black Hole Encyclopedia (англ.). HUBBLESITE. Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 20 травня 2015.
  5. B. Y. Mills, A. B. Thomas (1951). Observations of the Sources of Radio-Frequency Radiation in the Constellation of Cygnus. Australian journal of scientific research. A: Physical sciences 4: 158-171. Bibcode:1951AuSRA...4..158M.
  6. Baade W., Minkowski R. Identification of the Radio Sources in Cassiopeia, Cygnus A, and Puppis A. // Astrophysical Journal. Т. 119. DOI:10.1086/145812.
  7. Крюкова Е. (1990). Радиогалактика Лебедь А. Стихотворения. Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 15 липня 2011.

Література

  • Краус Дж. Д. Радиоастрономия / Под ред. В. В. Железнякова. М. : Советское радио, 1973. — 456 с. — ISBN тираж=3300.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.