Левеїт
Левеїт (рос. левеит; англ. loeweite; нім. Loeweit m) — мінерал, водний сульфат натрію і магнію острівної будови.
| Левеїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | Na₁₂Mg₇(SO₄)₁₃·15H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.CC.45 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Тригональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Alexander Löwed[2] |
| Типова місцевість | Ischler Salzbergd[2] |
 Левеїт у Вікісховищі | |
Левеїт
Загальна характеристика
Хімічна формула: Na2Mg[SO4]2·2H2O.
Містить (%): Na2O — 20,2; MgO — 13,0; SO3 — 52,1; H2O — 14,7.
Сингонія тригональна. Знайдений у вигляді зерен.
Густина 2,374.
Твердість 3-3,5.
Безбарвний та червонувато-жовтий.
Блиск скляний. Прозорий. На смак гіркий.
Знайдений у відкладах калійних солей Передкарпаття, Штасфурта (ФРН), Зальцбурґа (Австрія), Чилі та ін. Рідкісний.
За прізвищем німецького хіміка О.Леве (O.Loewe), W.K.Haidinger, 1847.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Левеїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Левеїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.