Левові ворота
Левові ворота — вхідна брама акрополя Мікен, що у Греції. Побудована в середині XIII століття до н. е. разом з розширенням фортечних мурів міста. Свою назву отримала від барельєфа із зображенням левів, вміщеного над ними, який являє собою найдавніший зразок монументальної скульптури в Європі.
Левові ворота | |
---|---|
| |
37°43′50″ пн. ш. 22°45′23″ сх. д. | |
Країна | Греція |
Розташування | Аргос-Мікінес |
Тип | Міська брама |
Стиль | Циклопічна кладка |
Дата заснування | 1250 до н. е. і 1300 до н. е.[1] |
Левові ворота Левові ворота (Греція) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Левові ворота відкрив і відреставрував 1841 року грецький археолог Кіріакос Піттакіс в ході перших археологічних розкопок на археологічній ділянці Мікен[2].
Характеристика
Ворота побудовані з чотирьох монолітних бриль вапняка («циклопічна кладка»), вага притолоки становить близько 20 тонн. Просвіт являє собою правильний квадрат зі стороною 3,1 м. У внутрішній частині бічних стінок знаходяться поглиблення, що свідчать про те, що в давнину вони закривалися двома дерев'яними стулками. Одвірок посередині зроблений більш широким, щоби витримати вагу лежачої на ньому трикутної кам'яної плити-фронтону, вміщеної між двома виступами мурів, що утворюють трикутник.
Фронтон, що вінчає ворота, виконаний з твердого вапняку і прикрашений рельєфним зображенням двох левів. Вони зображені стоячими на задніх лапах, поверненими один до одного із передніми лапами, що спираються на два жертовника, які ж підтримують колону. На верхню частину колони спирається дах якоїсь споруди. Голови левів не збереглися. Збережені місця їх кріплення дозволяють зробити висновок, що вони були виконані з іншого матеріалу (слонова кістка або стеатит) і, ймовірно, були повернені до людей, що входили брамою. Рельєф, за однією з версій, є гербом династії Атридів, яка правила в місті у період будівництва Левових воріт.
Примітки
- Make Lists, Not War — 2013.
- Nigel Guy Wilson. Encyclopedia of ancient Greece. p. 486
Джерела
- Спафари Э., Петропулу К. Коринф. Микены. Археологические памятники и музеи. — Афины: 2006. — С. 37—38.
- Микены//Энциклопедия Кольера(рос.)