Вільгельм Дерпфельд

Вільгельм Дерпфельд (нім. Wilhelm Dörpfeld, 26 грудня 1853, Бармен (нині м. Вупперталь), Німеччина 25 квітня 1940, Нідрі, о. Лефкас, Греція) — німецький архітектор та археолог класичності; дослідник давньогрецької літератури та театру.

Вільгельм Дерпфельд
нім. Wilhelm Dörpfeld
Вільгельм Дерпфельд
Вільгельм Дерпфельд
Народився 26 грудня 1853(1853-12-26)
Бармен
Помер 25 квітня 1940(1940-04-25) (86 років)
Нідрі
Поховання
Nydrid : 
Країна  Німецька імперія
Національність німці
Діяльність антрополог, архітектор, мистецтвознавець, археолог, architectural historian, викладач університету
Alma mater Берлінська академія архітектури
Галузь археологія
Заклад Німецький археологічний інститут
Посада професор
Звання професор, почесний доктор
Членство Academy of Science for Public Utilityd, Німецький археологічний інститут, Шведська королівська академія наук, Національний олімпійський комітет Греції, Американська академія мистецтв і наук і Прусська академія наук
Батько Friedrich Wilhelm Dörpfeldd
Нагороди

Королівська золота медаль (1911)

Honorary doctor of the Technical University of Berlind

почесний доктор Принстонського університетуd

почесний доктор Левенського католицького університетуd

Honorary doctorate from the Julius Maximilians University of Würzburgd

Орлиний щит Німецької імперії (26 грудня 1933)


 Вільгельм Дерпфельд у Вікісховищі

Вільгельм Дерпфельд вважається засновником наукової теорії ведення розкопок в археології. Завдяки розробленим ним методам пошарових, стратиграфічних розкопок збільшився обсяг отримуваних історичних даних. За свої видатні успіхи в галузі археології Дерпфельд став семикратним почесним доктором і в 1892 році здобув звання професора.

Біографія

Вільгельм Дерпфельд та Генріх Шліман біля Левових воріт в Мікенах

Вільгельм Дерпфельд народився в сім'ї педагога Фрідріха Вільгельма Дерпфельда. Закінчивши шкільне навчання в Ельберфельді в 1872 році, вивчав архітектуру в Берлінській будівельній академії. Його кар'єра в археології та архітектурі почалася з роботи в бюро його вчителя, а пізніше тестя Фрідріха Адлера.

1877 року Дерпфельд прибув в Олімпію як асистент архітектора розкопок Ріхарда Бона. У 1878 році двадцятип'ятирічному Дерпфельду вже довірене технічне керівництво розкопками. Після закінчення робіт в Олімпії в 1882 році Генріх Шліман[1] запросив його на розкопки Трої, які Дерпфельд продовжив і після смерті Шлімана. Лише йому вдалося дати перше ясне пояснення численним культурним шарам Трої.

В період з 1884 р. до 1885 р. Дерпфельд разом з Генріхом Шліманом брав участь у розкопках Тиринфа. У 1900—1913 роках Дерпфельд працював з Александром Конце в середньому та нижньому місті давнього Пергаму. У 1931 році Дерпфельд проводив дослідження на археологічній ділянці Афінської гори (див. Афінський акрополь). Після Афін здійснив розкопки у різних місцях Лефкади, зрештою це дало йому змогу видати роботу, у якій науковець висунув та обґрунтував гіпотезу: Ітака Гомера і є Лефкас. Він навіть вказав, де міг розташовуватись палац Одісея — на захід від Нідрі на південному узбережжі Левкади[2].

1912 року Дерпфельд відійшов від справ, як почесний професор з 8 квітня 1923 р. читав лекції в Єнському університеті. З 1886 р. до 1912 р. Дерпфельд обіймав посаду другого секретаря (директора) Німецького археологічного інституту в Афінах.

Праці

  • (нім.)Das griechische Theater, 1896;
  • (нім.)Troja und Ilion, 1902;
  • (нім.)Olympia in römischer Zeit, 1914 (Digitalisat);
  • (нім.)Alt-Olympia, 2 Bände, 1935;
  • (нім.)Alt-Athen und seine Agora, 2 Bände, 1937–39.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.