Вільгельм Дерпфельд
Вільгельм Дерпфельд (нім. Wilhelm Dörpfeld, 26 грудня 1853, Бармен (нині м. Вупперталь), Німеччина — 25 квітня 1940, Нідрі, о. Лефкас, Греція) — німецький архітектор та археолог класичності; дослідник давньогрецької літератури та театру.
Вільгельм Дерпфельд | |
---|---|
нім. Wilhelm Dörpfeld | |
| |
Народився |
26 грудня 1853 Бармен |
Помер |
25 квітня 1940 (86 років) Нідрі |
Поховання |
|
Країна | Німецька імперія |
Національність | німці |
Діяльність | антрополог, архітектор, мистецтвознавець, археолог, architectural historian, викладач університету |
Alma mater | Берлінська академія архітектури |
Галузь | археологія |
Заклад | Німецький археологічний інститут |
Посада | професор |
Звання | професор, почесний доктор |
Членство | Academy of Science for Public Utilityd, Німецький археологічний інститут, Шведська королівська академія наук, Національний олімпійський комітет Греції, Американська академія мистецтв і наук і Прусська академія наук |
Батько | Friedrich Wilhelm Dörpfeldd |
Нагороди | |
Вільгельм Дерпфельд у Вікісховищі |
Вільгельм Дерпфельд вважається засновником наукової теорії ведення розкопок в археології. Завдяки розробленим ним методам пошарових, стратиграфічних розкопок збільшився обсяг отримуваних історичних даних. За свої видатні успіхи в галузі археології Дерпфельд став семикратним почесним доктором і в 1892 році здобув звання професора.
Біографія
Вільгельм Дерпфельд народився в сім'ї педагога Фрідріха Вільгельма Дерпфельда. Закінчивши шкільне навчання в Ельберфельді в 1872 році, вивчав архітектуру в Берлінській будівельній академії. Його кар'єра в археології та архітектурі почалася з роботи в бюро його вчителя, а пізніше тестя Фрідріха Адлера.
1877 року Дерпфельд прибув в Олімпію як асистент архітектора розкопок Ріхарда Бона. У 1878 році двадцятип'ятирічному Дерпфельду вже довірене технічне керівництво розкопками. Після закінчення робіт в Олімпії в 1882 році Генріх Шліман[1] запросив його на розкопки Трої, які Дерпфельд продовжив і після смерті Шлімана. Лише йому вдалося дати перше ясне пояснення численним культурним шарам Трої.
В період з 1884 р. до 1885 р. Дерпфельд разом з Генріхом Шліманом брав участь у розкопках Тиринфа. У 1900—1913 роках Дерпфельд працював з Александром Конце в середньому та нижньому місті давнього Пергаму. У 1931 році Дерпфельд проводив дослідження на археологічній ділянці Афінської гори (див. Афінський акрополь). Після Афін здійснив розкопки у різних місцях Лефкади, зрештою це дало йому змогу видати роботу, у якій науковець висунув та обґрунтував гіпотезу: Ітака Гомера і є Лефкас. Він навіть вказав, де міг розташовуватись палац Одісея — на захід від Нідрі на південному узбережжі Левкади[2].
1912 року Дерпфельд відійшов від справ, як почесний професор з 8 квітня 1923 р. читав лекції в Єнському університеті. З 1886 р. до 1912 р. Дерпфельд обіймав посаду другого секретаря (директора) Німецького археологічного інституту в Афінах.
Праці
- (нім.)Das griechische Theater, 1896;
- (нім.)Troja und Ilion, 1902;
- (нім.)Olympia in römischer Zeit, 1914 (Digitalisat);
- (нім.)Alt-Olympia, 2 Bände, 1935;
- (нім.)Alt-Athen und seine Agora, 2 Bände, 1937–39.
Примітки
- Wilhelm Dörpfeld Архівовано 7 вересня 2013 у Wayback Machine. (нім.)
- N.S. Gill's Ancient/Classical History Glossary Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine. (англ.)
Джерела
- Дёрпфельд Вильгельм // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм Дерпфельд
- Большая советская энциклопедия[недоступне посилання з червня 2019]
- Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
- Енциклопедія Британніка